пʼятниця, 13 травня 2016 р.

В скарбничку методиста.Тема: екологія

«Інноваційні форми і методи
 еколого – просвітницької роботи бібліотек»

За результатами робочої наради парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щодо плану законотворчої діяльності на поточний рік було визначено п’ять головних екологічних пріоритетів.
Перший пріоритет, зважаючи на ухвалену парламентом Постанову щодо 30-х рокових Чорнобильської трагедії та відповідний Указ Президента, яким 2016 рік проголошений роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи, – це забезпечення законодавчої бази для належного соціального захисту цієї категорії населення.
Другим пріоритетом є остаточне ухвалення законопроекту про видобування та реалізацію бурштину, який дозволить створити в Україні цивілізований ринок бурштину з чіткими правилами участі у ньому.
Ще одним важливим напрямком роботи Комітету було відзначено запровадження мораторію на промисловий вилов риби на деяких рибогосподарських водних об’єктах України. А також – погодження єдиного законопроекту щодо побутових відходів та вдосконалення державного регулювання поводження з відходами.
Серед пріоритетів законотворчої діяльності Комітету з питань екологічної політики була визначена і підготовка низки законопроектів, пов’язаних з відновленням системи екологічного контролю у відповідності до європейських норм та стандартів за промисловим виробництвом та будівництвом. Зокрема, мова йде про необхідність ухвалення законопроектів про стратегічну екологічну оцінку та оцінку впливу на довкілля.
Бібліотеки, маючи унікальні можливості залучення населення до інформаційних ресурсів, відіграють значну роль у вирішенні питань формування у населення екологічної свідомості і виховання екологічної культури як нового способу мислення, що ґрунтується на розумінні соціально – економічних і екологічних процесів .
Серед переваг бібліотек – доступність, безкоштовність користування інформацією, можливість надання користувачу таких джерел, де одне й те ж саме питання може бути висвітлене з різних поглядів. Бібліотека – універсальна структура в сфері культури, що здатна не тільки допомогти  формуванню екологічної свідомості, а й стати  самостійним еколого – освітницьким закладом, адже сьогодні бібліотечні установи мають такі ресурси (інформаційні, методичні . кадрові), яких не мають інші установи.
Основні функції публічних бібліотек – акумуляція, збереження і надання населенню інформації – реалізуються також і в напрямі екологічного виховання .
Засоби інформаційно – бібліографічної роботи щодо формування екологічної свідомості населення передбачають спільну цілеспрямованість в роботі з природоохоронними органами, громадськими організаціями, установами системи освіти. З метою виявлення і поширення кращого досвіду роботи з екологічної освіти проводяться спільні заходи : семінари, конференції, які допомагають обмінюватись досвідом .Наприклад :
-          День інформації “Людина і атомна енергетика”
-          День бібліографії “Екологічні проблеми України”
-          Зустріч з екологами міста “Знайомтесь : заповідні місця Кіровоградщини”
-          Засідання клубу винахідників “Перспективи розвитку енергетики України”
-          Круглий стіл “Людина і природа : пошук гармонії”
-          Семінар “Проблеми екології : екзамен на виживання людства”
-          День фахівця “тема екології на уроках права”
-          Презентація ресурсів Інтернету екологічної тематики.
-          Презентація вебліографічного покажчика “Чиста вода – запорука здоров’я ”
В своїй роботі бібліотеки використовують як традиційні так і зовсім нові форми    популяризації  екологічних знань . Серед наочних форм роботи популярними залишаюся книжкові виставки . книжкові полиці, перегляди літератури, впроваджуються і нові форми роботи, наприклад : виставки – репортажі, виставки – блискавки і т. д.
Масові форми роботи можна класифікувати таким чином :
1.      Комплексні : Дні інформації, Дні довкілля, День землі.
2.      Навчально – освітні : екологічні години, уроки екології, еколекторії, уроки довкілля.
3.      Оглядові : бесіди, огляди літератури
4.      Діалогові : диспути, екологічні діалоги, засідання круглого столу, години спілкування .
5. Активні (передбачають дію читачів) : екологічні калейдоскопи, екологічні подорожі, літературно – географічні мандрівки .
6.  Ігрові : вікторини, екологічні ігри, розважально – конкурсні програми, “поле чудес”, інтелектуальні  шоу.
7.   Інтерактивні екологічні заходи.Інтерактивні екологічні заходи - це  екологічні заходи: , олімпіади, ток-шоу, екологічні спектаклі.
 8.      Новітні форми роботи :
       зустріч з працівниками екологічних служб, лісового господарства “Щоб все навколо зеленіло”
-          година доброти “Допоможи братам нашим меншим”, “Про що співає земля”
-          літературно – музичне свято до Дня птахів “Зустріч птахів”
-          суд совісті за екологічний злочин  “Не впади у прірву”
-          екологічний вечір “Україно ! Рідна земле моя...”
-          свято осені  “В осінні барви – шати вдяглися ліси і поля”
-          прес – конференція з охорони природи “Земля у нас одна”
-          екскурс в історію “Неповторні перлини України” (про заповідники)
Під час проведення  масових заходів використовуються мультимедійні технології, виступи супроводжуються демонстрацією слайдів, відеофільмів, що сприяє кращому засвоєнню молоддю всієї наданої інформації.    У практиці роботи бібліотек - проведення циклу радіопередач,тематичних презентацій, відеороликів до відзначення Всесвітніх днів екологічної тематики:
-             1)          Міжнародного дня птахів;
-             2)          Всесвітнього дня здоров'я;
-             3)          Дня довкілля;
-             4)          Дня заповідників і національних парків;
-             5)          Чорнобильської катастрофи;
-             6)          Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища.
-        7)          Дня Землі
Наведена класифікація є умовною і припускає різні комбінації бібліотечно – інформаційного впливу на користувачів.
Окремо хотілося б навести  приклади заходів приурочених до річниці Чорнобильської трагедії, серед яких різноманітні форми : науково – літературний журнал “У казки сиве волосся ...”, година Чорнобиля “Біль чорнобиля з роками не зникає”, година спілкування “Мужність і біль Чорнобиля”, уроки скорботи “Що ми залишимо нащадкам ?”, “Наш нестихаючий біль”, вечір пам’яті  “Як страшний сон...” та ін.
Клуби за інтересами є найбільш сприятливою формою популяризації екологічних знань. “Джерельце”, “Юний натураліст” , “Паросток”, “Флора  і фауна” – ось декілька назв клубів любителів природи. Основна мета клубів – виховувати у дітей і молоді повагу до оберегів народної пам’яті , формувати дбайливе ставлення до природничих  багатств України, залучати до активної екологічної діяльності .
З огляду на специфіку еколого – виховного процесу розрізняють такі форми екологічного виховання :
Еколого – психологічний тренінг  - це комплексна форма екологічного виховання, спрямована на корекцію екологічної свідомості особистості.
Однією із найефективніших форм екологічного виховання є екологічні ігри . Ігри спрямовані  на розвиток різних видів діяльності особистості .: фізичної, психічної й інтелектуальної. Ігри можуть бути різноманітними : імітаційними , на увагу і спостережливість, на швидкість реакції і координацію рухів, для розвитку творчих здібностей та ін. За характером пізнавальної діяльності учнів розрізняють репродуктивні, проблемно –пошукові та творчі ігри. Їх доцільно об’єднувати  в три основні групи : динамічні або рухливі і інтелектуальні та духовно – естетичні. Динамічні сприяють фізичному розвиткові, інтелектуальні  розвивають мислення. Духовно – естетичні  розкривають внутрішній світ   дитини, її емоційно – творчу сферу. Головна мета екологічних ігор – розвинути потребу в спілкуванні з природою. Оволодіти нормами екологічної грамотності, усвідомити багатогранну цінність природи, сформувати потребу в природоохоронній діяльності, відчути себе частинкою природи, Землі і Всесвіту.
Усний журнал  - одна із форм масової роботи з охорони природи.  Його підготовка ґрунтується на ініціативі і самодіяльності колективу. Не варто перетворювати журнал в набір коротких лекцій. Доповідей або монтаж з віршів і пісень .Добре, якщо кожна сторінка журналу буде представлена окремим жанром. Спілкування учасників заходу, зміст виступів  повинні мати характер імпровізацій. Важливою умовою до організації усного журналу є обов’язкова художня ілюстрація кожної рубрики, сторінки. Набір засобів має бути різноманітним : музичні твори. Номери художньої самодіяльності, інсценівки, кіно фрагменти, діафільми, фотоматеріали, тощо. Цікавими формами проведення усного журналу є інтерв’ю , репортажі, бесіди, записані на магнітну плівку, плакати, карикатури, розповідь – естафета з музичним супроводом, телепередача, живі малюнки.

Екологічний вечір – класична форма екологічного виховання. Готуючи сценарій вечора, до нього можна включити елементи народознавства або повністю присвятити захід обрядам, які  тісно пов’язані за своїм змістом з природою. Саме  така форма сприяє формуванню національної свідомості майбутнього громадянина нашої держави.
Організація умовної екологічної стежки створює умови на виконання системи завдань, які спрямовують діяльність читачів у природному оточенні : цим визначається і ряд вимог до організації екостежки : вибір маршруту та природних об’єктів . Цей захід сприяє тому, що учасники визначають види рослин і тварин, з’ясовують  шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються про види природокористування, розширюють свій кругозір щодо сучасних природоохоронних проблем і шляхів їх розв’язання.
Екологічні екскурсії , еколого – туристичні походи, літні екологічні табори – це форми вивчення предмету екології. Разом з тим Їх можна розглядати як уроки у живій природі, спрямовані на пізнання природи і розуміння її законів.
Екологічні акції   - дієва форма екологічного виховання . Акція може бути епізодичною або постійною. Такі заходи формують активну життєву позицію дитини і тому  їх треба проводити постійно . Наприклад : акція “Зелений паросток майбутнього”, “Збережемо природу”, “Птахи рідного краю” і т. д.
Тиждень екології . Підготовку до його проведення необхідно починати за 1- 1,5 місяця. За цей час слід скласти план заходів тижня, розробити сценарії екологічних вікторин, турнірів, ігор, вечорів, проектів тощо.
Клуби за інтересами  з теми екології можуть бути різноманітними : зустрічі з цікавими людьми, вікторини . демонстрація кінофільмів, обговорення журнально – газетних статей, обговорення життєвих ситуацій і т. д. Клуб повинен мати статут, в якому викладені основні положення, мета та завдання клубу. Клуб може мати кілька секцій (наукова, театральна, редакційна тощо)
Крім того, серед нетрадиційних форм екологічного виховання досить популярними є екологічна естафета, екологічний турнір, екологічний бумеранг, екологічна  вікторина. Прикладом тренінгових вправ є екологічні казки, творча “терапія” (застосовуються засоби мистецтва: малювання, поробки своїми руками із природних матеріалів, музика).
Мозковий штурм : на дошці або великому аркуші паперу пишуть питання, щодо якого проводиться мозковий штурм, а всі висловлені думки записуються нижче. Мозковий штурм досить ефективно використовується для визначення глобальних понять.
Таким чином, для виховання справжньої людини, яка, крім всіх інших якостей,  мала б  сформований екологічний світогляд, необхідно шукати творчі шляхи, залучати мистецтво, відроджувати традиції, впроваджувати нові форми роботи.
                                                                         
«Ток-шоу» несуть основну екологічну інформацію, а «спектаклі» їх доповнюють. У «ток-шоу» учасники гри поділяються на експертів і «зал». Експерти - це, як правило, старшокласники (10-11 клас), проявляють особливий інтерес до екології, які під керівництвом вчителя спеціально готуються до гри і найбільш грунтовно вивчають літературу з обговорюваного питання. Кожен експерт має бути переконаний у правильності обстоюваної їм точці зору.
Участь залу більш-менш імпровізовано, хоча потрібно зробити так, щоб зал теж готувався до дискусії. Для цього корисно за кілька днів до проведення екологічного вечора вивісити список питань, які будуть засуджуватися. Школярі з залу не тільки ставлять запитання експертам, але самі беруть слово, доповнюють їх відповіді. В різних за змістом ток-шоу співвідношення ролей експертів і залу може бути різним. Так, в одному ток-шоу може бути велика роль залу, а іншому експерти і зал гратимуть однакову роль.
Успіх ток-шоу визначається участю досвідченого ведучого (еколога), який допомагає правильно адресувати питання, задає додаткові питання експертам і залу, що допомагає активізувати всіх учасників гри, коментує деякі відповіді, а в кінці узагальнює її результати. В кінцевому рахунку ерудиція ведучого і буде головним фактором успіху організованого ток-шоу. У цій ролі може виступити бібліотекар або добре підготовлений старшокласник.
Важливу роль в організації ток-шоу грають учасники залу, що задають цікаві та змістовні питання. В деяких випадках бібліотекарю варто підстрахувати дискусію, особливо на її першому етапі, і заготовити по кілька запитань із залу кожному експерту.
В подальшому, коли дискусія пожвавиться, питання і виступи підуть спонтанно. Потрібно бути готовим і до того, що на якесь питання експерт не зможе відповісти, тоді йому на виручку повинен прийти ведучий.
Ток-шоу потрібно наблизити за формою організації до подібних диспутам на телебаченні. Ведучий переміщається по залу (з мікрофоном, якщо зал великий), експерти розташовуються обличчям до залу на спеціальному майданчику (сцені) за столом або зручно розставлених кріслах. Перед кожним експертом ставиться табличка-візитка, написана великими літерами.
Екологічна стежка - форма екологічного виховання учнів.
Багато фахівців визнають найважливішим педагогічним умовою виховання та освіти разом з теоретичним навчанням  - організацію різноманітних видів діяльності учнів серед природи. Такою формою організації екологічної освіти та виховання може виступати навчальна екологічна стежка, де створюються потрібні умови для виконання системи завдань, які організовують і направляють колективну діяльність учнів у природному оточенні. Завдання виконуються під час екологічних екскурсій та польового практикуму. В ході польових занять на навчальній екологічній стежці створюються умови не тільки для поглиблення, а й для конкретизації, застосування на практиці отриманих на уроках предметних знань і вмінь школярів.
Маршрут екологічної стежки вибирається таким чином, щоб на ньому поєднувалися куточки природної природи і антропогенний ландшафт. Це дозволяє проводити порівняльне вивчення природного і перетвореної природного середовища, щоб діти вчилися оцінювати характер природопреобразующей діяльності людини. Призначення екологічної стежки - створення умов для цілеспрямованого виховання екологічної культури учнів.
Екологічна стежка створюється школярами, перш за все для самих же дітей, заради їхнього навчання і виховання. Це одна з привабливих форм організації їх діяльності в системі екологічного виховання школярів та освіти. Якщо вона правильно організована, то дозволяє навчаються з різних сторін розкривати свої творчі можливості, поєднувати розумову і фізичну працю.
Робота з обладнання стежки проводиться в наступній послідовності: перший етап - підготовчий. Робота починається з підготовки невеликої групи хлопців - організаторів та помічників керівника . На цьому етапі ставиться мета, визначаються завдання і обсяг роботи, розкриваються перспективи і визначається місце кожного учня в майбутньому справі.
Наступний етап - відкриття стежки . Цей захід можна провести у вигляді вечора, перетворити на свято.
На навчальної екологічної стежки  учні засвоюють не тільки наукові знання про природне середовище, а й етичні та правові норми, пов'язані з природокористуванням.




















Немає коментарів:

Дописати коментар