Пантюк Сергій Дмитрович народився 10 лютого 1966 в селі Соколець Дунаєвецького району Хмельницької області. 

    Навчався в середній школі № 2 у Кам'янці-Подільському, однак за дві чверті до закінчення школи перейшов у середню школу № 15, яку закінчив 1983 року. Згодом закінчив філологічний факультет Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині — Кам'янець-Подільський національний університет).
    Брав участь у студентському протесті «Революція на граніті» (1990), рухах «Україна без Кучми» (2000-2001) та «За правду». Від Помаранчевої революції (2004) і до сьогодні — активіст Громадянської кампанії «ПОРА», член її керівних органів. Брав участь в АТО.
    Є організатором і постійним модератором спільноти Толока інтелектуальних комунікацій (ТІК).
    Займається підтримкою творчої молоді та розробкою технологій ненасильницького спротиву.
    Створив при видавнитві «Смолоскип» мистецькі курси «Студія вільного слова», де читає курси «Поезія. Як стати справжнім поетом», «Проза. Від замальовки до роману», «Як видати книжку: від пера до читача».
    Займається видавничою діяльністю. Заснував поетичну серію «Двітисячідесятники». Видав «артхаусну» прозу Бориса Гуменюка, Володимира Сердюка, Ярослава Ороса, Андрія Коваленка, перші поетичні збірки Тараса Григорчука, Павла Нечитайла, Вано Крюгера, Олександра Колісника, Ольги Остапчук, Тетяни Землякової; вибрані поезії Юлії Косівчук, Максима Розумного, Людмили Веселої, останню прижиттєву поетичну збірку Василя Кожелянка.
    Серед видань, випущених у світ «Видавництвом Сергія Пантюка» — заснована Фондом «Антикорупція» серія «Мафія в Україні», зокрема, резонасні книги «Кримський гамбіт» (2006) та «Донецька мафія. Перезавантаження» (2007).
    Тривалий час був співкоординатором (з Борисом Гуменюком) мистецького об'єднання «Інша література» та однойменного інтернет-ресурсу
    Автор поетичних збірок: «Таїнство причастя» (1994), «Тінь Аріяни» (1994), «Храм характерників» (1995), «Володар вогню» (2000), «Цілунок блискавки» (2002), «Босяцький калфа» (2003), «Босяцький калфа. Вибрані поезії» (2005), «Смак Бога» (2009), «Неслухняники. Вірші для дітей» (2010), «Соло для дримби» (2012). Прозові книги: роман «Сім днів і вузол смерті» (2007), збірка новел «Як зав'язати з бухлом і курінням» (2009), роман «Війна і ми» (2012)
    Учасник видавничих проектів: «Сновиди» (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2010), “Одкровення в кафе «Пегас» (Ярославів Вал, 2010), «Щоденник» (ВЄУ, 2010), «V.I.P. Іронічна поезія» (Зелений пес, 2011) «Посмішка чорного кота. Гобі, забобони, анекдоти» (Ярославів Вал, 2011). Лауреат міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1993), Всеукраїнського мистецького фестивалю «Лір» (1995).
    Автор численних публікацій у вітчизняній і закордонній періодиці. Тексти перекладалися дванадцятьма мовами, зокрема англійською, албанською, болгарською, італійською, німецькою, російською, румунською, сербською, французькою, хорватською.
    Лауреат: міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1993), Всеукраїнського поетично-музичного фестивалю «Лір» (1995), премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво в державотворенні».
    Дипломант: Всеукраїнського конкурсу малої прози «Що записано в книгу життя» 2003), Конкурсу романів, кіносценаріїв та пісенної лірики про кохання «Коронація слова» у номінації «Вибір видавців» (2009 — за роман «Сім днів і вузол смерті» та 2011 — за роман «Війна і ми»)
    Член Національної спілки журналістів України з 1993 року.
    Член Національної спілки письменників України з 1997 року.

Твори

• «Вже й стежки, якими ходили діди, відлетіли у вирій…»: поезія / С. Пантюк // Літературна Україна. – 2013. - №31. – С. 8.
• Веселий крутисловник: вірш / С. Пантюк // Пізнайко. – 2011. - №12. – С. 10.
• Вінчі й Едісон: [наукова-фантастична повість: для дітей серед. шк. віку] / С. Д. Пантюк; худож. Н. Каламєєць. - Київ: Фонтан казок, 2015. - 96 с.: іл.
• Неслухняники: поезія: для дошк. та мол. шк. віку / С. Пантюк; худож. О. Гаврилова. - К.: Грані-Т, 2010. - 56 с.: ілюстр. - (Сучасна дитяча поезія).
• Таїнство причастя: поезії / Худож. Н.О.Яцун. - К.: Український письменник, - 1994. - 79 с. - (Міжнародний конкурс "Гранослов").
• Янгола тепле крило: поезія / С. Пантюк // Літературна Україна. - 2008. - 10 січня. - С. 5.

---

• Голоси "трагічних поколінь": [Рец. на кн.: «Поезія із-за грат: Антологія»] / С. Пантюк // Літературна Україна. - 2013. - 3 січ. - С. 6.
• "Класика" дорівнює "сучасність": доведено кіровоградським Театром корифеїв / С. Пантюк // Літературна Україна. - 2013. - 7 листоп. - С. 12.

Література про життя і творчість

• Бондаренко С. Який ваш творчий метод?: [опитування] / С. Бондаренко // Літературна Україна. - №30. – С. 4.
• Винник Т. «Не лише підтримувати розвиток молодої літератури, а й популяризувати її»: [інтерв`ю з Сергієм Пантюком] / Т. Винник // Літературна Україна. – 2011. – 8 груд. С. 4.
• Гриценко Г. Радість і печаль Сергія Пантюка: [рецензія на книгу С. Пантюка «Смак Бога»] / Г. Гриценко // Друг читача. – 2009. - № 9. – С. 6.
• Їжакевич В. Дві перлини з однієї мушлі: [рец. на кн.: С. Пантюка «Усе підростає»] / В. Їжакевич // Друг читача. – 2010. - № 19. – С.8.
• Лізевенко Т. Сергій Пантюк: «Легенда про те, що ми читаючий народ, розвіялися»: [інтерв`ю з письменником] / Т. Лізавенко // Книжковий клуб плюс. – 2007. - № 12. – С. 34-36.
• Літерат М. Цікаві подробиці: [інтерв`ю] / М. Літерат // Літературна Україна. - 2013. - 14 берез. - С. 9.
• Поліщук В. Вітаємо!: [лауреати Симоненківської премії 2014 року] / В. Поліщук // Українська літературна газета. - 2014. - №24(5 груд.). - С. 9.
  Лауреатом премії імені Василя Симоненка у 2014 році визнано Сергія Пантюка (м. Київ) - за збірку поезій "Мовизна" та роман "Війна і ми".
• Поліщук В. Лауреати Симоненківської премії 2014 року / В. Поліщук // Літературна Україна. - 2014. - №48(11 груд.). - С. 14.
  Серед лауреатів премії - С. Пантюк.
• Сергій Пантюк: [біогр. довідка] // Сучасні письменники України: біобібліогр. довідник / упоряд. А. Гай. - Уточн. і доп. - Біла Церква, 2012. – С. 340-341: портр.

Електронні посилання:

Пантюк Сергій Дмитрович на сайті «Вікіпедія»;

Автобіографічні моменти;

Інфотека письменника на сайті Буквоїд;

Письменницький тренінг для початківців у Хмельницькому музеї від Сергія Пантюка;

Сторінка С. Пантюка в соціальній мережі;

С. Пантюк: поезія;

Сергій Пантюк читає вірші для дітей ("ВІРШОЛЮБИКИ"): відео;

Біографія С. Пантюка на сайті видавництва «Грані-Т».

          Зустріч відбулася з  бібліотечними працівниками Світловодської ЦМБС  та місцевими літераторами. Поет розповів про свою творчість та презентував власні книги, а також поділився спогадами про участь в АТО ,  про своїх побратимів, зачитав  поезії присвячені цим подіям.  Присутні слухали вірші про кохання, добро та любов.   Учасники заходу були захоплені  своєрідною творчістю Сергія Пантюка, щиро дякували йому, знайомилися з його творами. Бібліотеки одержали в подарунок  збірку поезій, до якої ввійшли його твори.

УКРАЇНА - ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

УКРАЇНА - ТЕРИТОРІЯ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

   21 ЛИСТОПАДА В НАШІЙ КРАЇНІ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ. В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ БУЛО БАГАТО ТРАГІЧНИХ ПЕРІОДІВ ТА ПОДІЙ. В НАШ ЧАС В ІСТОРІЮ УВІЙШЛА ЩЕ ОДНА ПОДІЯ – МАЙДАН, ЯКИЙ ЗМІНИВ НАШУ ДЕРЖАВУ ТА НАШ НАРОД І НАШЕ ЖИТТЯ.

  

  Зустріч  учнівської молоді ЗОШ№5 з учасниками подій Революції Гідності відбулася у  бібліотеці- філії №3

 Сотник Кіровоградської самооборони, депутат Кіровоградської обласної ради Степура Руслан та учасниця студентського майдану, депутат міської ради Степура Тетяна розповіли про атмосферу революційних подій 2013 -2014 років та настрої майданівців, які панували під час листопадево-лютневих епізодів.  

    Поділилися із присутніми своїми спогадами та враженнями про цікаві обставини та трагічні факти,  які відбувалися на майдані і активними  учасниками  яких вони були.

  Виступаючі зазначили, що Україна сильна, вільна та незалежна держава і закликали молодь поважати цінності своєї рідної країни, вірити в незламність патріотичного духу нашого народу та перемогу в ім’я свободи, незалежності та справедливості.

                                          

       Зоя Позовна,

 пров. бібліотекар бібліотеки - філії №3

Перегляд фільму Docudays UA «Коли-небудь ми станемо щасливими» до Всесвітнього Дня дитини.

       19 листопада, у Всесвітній День дитини в центральній міській бібліотеці відбувся показ документального кіно про права людини в  рамках Кіноклубу з прав людини Docudays UA. В заході взяли участь учні 6 –го класу ЗОШ № 10, а для перегляду був обраний фільм польського режисера Павла Височанського «Коли-небудь ми станемо щасливими».

  В стрічці розглядаються  важливі і гострі проблеми старшокласників, серед яких бідність, злочинність, порушення людської гідності. Головним героєм є молодий хлопець – Даніель, з найбільш нужденного містечка в Польщі - Ліпіни. Юнак мріє зняти фільм, й робить все для того. Щоб зняти стрічку, він купує мобільний телефон з відео камерою. Пропускаючи уроки в школі, знімає своїх знайомих, розпитуючи про їх мрії.  Чи справдяться ті мрії бодай для когось?

Перед учасниками заходу постали питання про те, чи можна «забезпечити» щастя; що означає словосполучення «соціальна справедливість» та що потрібно героям для щастя?

Фільм викликав бурхливе обговорення у дітей. Працюючи в групах, вони виділили права дитини, які були порушені в стрічці, змогли правильно осмислити побачене та надати вірні відповіді на поставлені питання.

У дискусійній формі було проведене обговорення таких понять, як: «права людини», «щастя» і «соціальна справедливість», що допомогло школярам розібратися у цих важливих поняттях та пов’язати їх між собою. А також замислитися над тим, за що з вищепереліченого повинна відповідати сама людина, а за що — держава та уряд?

Фільм не залишив байдужим жодного з учасників і присутні ще раз переконались: вони мають право бути щасливими і втілювати свої мрії в реальність.

                                                                           

Світловодська ЦМБ

Ніна Шмакова

Протидія торгівлі людьми в Світловодську

Торгівля людьми - одна з актуальних проблем сучасності. Крім, економічних причин, які змушують шукати роботу за кордоном, важливими факторами, що сприяють цьому явищу, є відсутність достовірної інформації про можливості працевлаштування, незнання своїх прав, поширення стереотипів. І значну роль у попередженні та запобіганні торгівлі людьми відіграють медичні працівники та державні службовці. Саме для них  на базі центральної міської бібліотеки тренери   Обласного Жіночого Інформаційного Центру провели одноденний тренінг “Поширення Національного механізму взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми в Україні”.

Насамперед спікери зупинилися на масштабах злочину, адже  торгівля людьми поширена майже у всьому світі. Відомий факт, що українці потрапляють в тенета работоргівців не лише в Росії чи Польщі, оскільки це сусідні країни, але і в Азії, Африці та на Далекому Сході .

Під час семінару присутні дізналися і про причини сучасної торгівлі людьми, різницю між торгівлею людьми та незаконним вивезенням мігрантів, найпоширеніші шляхи вербування, сфери діяльності та пропоновані види робіт, дії торговців людьми від перевезення, приховування, передачу до одержання людини. Експерти відповіли і на запитання учасників та поділились статистикою, проблемами та реальними історіями торгівлі людьми, з якими вони стикались.

Отже, 25  фахівців нашого міста підвищили свою обізнаність у виявленні, ідентифікації, наданні допомоги постраждалим особам, налагодили взаємодію між структурними підрозділами та стали справжніми фахівцями в сфері протидії торгівлі людьми.

Методичні матеріали для більш детального ознайомлення, розповсюдження та вивчення даного питання можна отримати в центральній міській бібліотеці за адресою вул. Приморська, 54.

                                            Тетяна Головачова

                                            директор Світловодської ЦМБС

                                                                         

В скарбничку методиста

Формування творчої особистості юного читача
засобами бібліотеки на основі популяризації творів для дітей Василя Сухомлинського

    Василь Олександрович Сухомлинський – багатогранна особистість. Ми знаємо  його не тільки як видатного педагога, вченого, а й як дитячого письменника.
    Для дітей він написав понад 1500 художніх мініатюр – казок, оповідань, легенд, притч, новел. Герої Сухомлинського - павучок та мурашка на землі, журавлиний ключ у небі, лелеки, горобчики, берізка, калюжа, маленьке кошеня і звичайнісінькі діти, їхні батьки, бабусі, дідусі. Здавалося б все таке рідне і до болю знайоме, але іноді ми у своїй повсякденності не помічаємо цих речей, не приділяємо достатньо уваги близьким людям. Тонкий же спостерігач, Василь Олександрович зупиняє увагу дитини на повсякденних, майже непомітних явищах і подіях. Він впевнений, що коли не сформувати самостійності мислення, не виховати любові до бабусі й дідуся, до матері й батька, до рідної природи, речей, що оточують дитину, - то яка мова може йти про любов до Батьківщини, патріотизм і громадянськість.
    Деякі казочки й оповідання написані з гумором, жартом, яким відзначався і характер самого Василя Олександровича. Звернені вони до зовсім юних читачів, але діапазон їх застосування дуже широкий.
    З його творами діти знайомляться ще в дитсадку, а потім  в молодших класах навчальної школи. Це оповідання „Пташина комора”, „Три ледарі”, „Чому плаче синичка…”, „Камінь і струмок” та багато інших, які популяризують такі важливі душевні якості людини, як привітність, чуйність, доброзичливість, скромність, щирість, прагнення завжди йти вперед до нового та наполегливою працею досягати своєї мети. Усю свою любов і доброту цей мудрий, надзвичайно ерудований педагог віддав дітям. Настільною книгою багатьох вчителів, вихователів стала книга „Серце віддаю дітям”, а для нас, як для бібліотечних працівників, крім літературної спадщини, надзвичайно важливими є вислови мудрого вчителя В.Сухомлинського

 про значення книги та  читання в житті дитини.
    „Читання – це віконце, через яке діти бачать  і пізнають світ”;
    „Якщо з дитинства у дитини не виховувати любові до книжки,
якщо читання не стало її духовною потребою на все життя, - в роки отроцтва душа підлітка буде порожньою”;
    „Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя треба ввести її в світ книжки”;
    „Читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння читати; з цього вміння воно тільки починається”, - так писав Василь Сухомлинський, і ці мудрі вислови можна ще продовжувати.
    Слід звернути увагу на те, наскільки актуально все, про що говорив і писав наш видатний земляк,  на сьогоднішній день. Адже і сьогодні ми говоримо про виховну роль книги у житті людини, зокрема, дитини. Намагаємось залучити юних користувачів бібліотек до систематичного, вдумливого читання; привчити їх самостійно працювати з книгою. На це спрямована спільна робота бібліотеки, школи, батьків, зацікавленої громадськості

Всім, кому доводилося працювати з дітьми, добре відомо, як багато треба знати  і вміти бібліотекарю, щоб пробудити у дітей живий інтерес до книги, не погасити ті крихітні вогники захоплення в дитячих очах, що спалахують під час першої подорожі до бібліотеки. Пріоритетним завданням сучасної дитячої бібліотеки є духовний розвиток дитини, задоволення її інформаційних потреб, допомога у реалізації її творчого потенціалу, розвиток самостійної пізнавальної діяльності.
    Наявність у юних читачів інтересу до читання, до книжки як джерела знань дає можливість удосконалити навички читання, усвідомлено  сприймати прочитане, орієнтуватися у художній, науково-пізнавальній та довідковій літературі. І саме ми, бібліотечні фахівці, можемо допомогти у цьому дітям. Кожен бібліотекар, який любить дітей, прагне зробити перебування своїх користувачів у книжковому храмі цікавим і насиченим. живильний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, яка запалює вогонь допитливості й цікавості”, - говорив  .Сухомлинський.
    У руках бібліотекаря, гра стає інструментом Все це спонукає шукати дієві форми роботи з дітьми. Однією з таких форм є гра, яка розвиває інтелектуальну, духовну та емоційну сферу дитини.
    „Гра – це світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається розвитку читацького інтересу, прагнення в потребі дізнаватися більше нового та цікавого з книг, дозволяє більш повно враховувати вікові особливості дітей й підлітків, розвиває ініціативу й самодіяльність, створює атмосферу свободи, концентрує увагу.
    Засобами гри діти прилучаються до книги, глибше з нею знайомляться, вчаться співпереживати разом з літературними і казковими героями, впізнають моральні цінності, набувають певного етичного досвіду, розвивають ерудицію. Читачі різних вікових категорій активно включаються в ігрову діяльність, коли приходять до бібліотеки. Тому сюжетно - рольові, дидактичні, пізнавальні, розвиваючі та розважальні ігри часто використовуються при проведенні бібліотечно-бібліографічних уроків, різноманітних масових заходів, а також як самостійні форми роботи по закріпленню прочитаного матеріалу.
    У бібліотеці для зовсім юних читачів можемо практикувати проведення голосних читань оповідань, казок за певною темою або творів окремого автора.

    Вагомим засобом  розвитку творчих здібностей, народження думки, образного мислення, тобто умовою повноцінного інтелектуального розвитку дітей, Василь Олександрович Сухомлинський вважав дитячу літературну творчість. Він вірив у талановитість кожної дитини. Ця віра стала фундаментом його положення про те, що всі діти можуть складати оповідання, вірші, казки, якщо їх цього вчити. З огляду на це, педагог активно залучав до творчої діяльності всіх учнів без винятку. Особливе місце відводилося складанню казок. Сухомлинський вважав, що без казки неможливо уявити дитинство. Він писав: „казка – це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини – її розум, почуття, уяву, волю” (Сухомлинський В.О. Вибрані твори  у 5 т.- К.: Рад. школа, 1977. - Т.3. - С.184).
    Процес складання казок завершувався Святом казки, яке проводилося наприкінці навчального року. На свято запрошувалися батьки, учні інших класів. Кожен  учень напам’ять читав свою казку перед гостями. Наявність великої кількості найрізноманітніших казкових атрибутів для сюжетно-рольових ігор також давала змогу дітям перетворювати гру у творчість.
    „Малюки стають казковими героями, а ляльки в їхніх руках допомагають краще передати думки і почуття. І ось діти вже живуть у світі казки. Вони не просто повторюють слова дійових осіб, а творять, вносячи в казку гру своєї уяви”, - писав В.Сухомлинський (Сухомлинський В.О. Вибрані твори  у 5 т.- К.: Рад. школа, 1977. - Т.3. - С.179).
    Ці ідеї Василя Олександровича Сухомлинського знайшли активне відображення і в бібліотечній діяльності. В багатьох  бібліотеках для дітей оформлені кімнати Казок, працюють лялькові театри, гуртки, літературно-ігрові та поетичні студії, клуби за інтересами юних користувачів.
    Цьому сприяє проведення таких комплексних заходів, як Всеукраїнські тижні:  дитячої книги, „Музика – для дітей та юнацтва”, „Театр – дітям та юнацтву”, Фестиваль національних культур, День юного художника, День юного музиканта, День казки, а також заняття  в бібліотечних клубах „Чарівна нотка”, „Ситуація” та літературно-ігровій студії „Дивосвіт книги”. .
    Постановка невеличких вистав за мотивами казок і оповідань Василя Олександровича Сухомлинського юними читачами не тільки допомагає їм ближче познайомитися з творчістю знаного педагога і письменника, а й краще зрозуміти і розповісти  своїм одноліткам про неповторну красу  природи,  магічну  силу доброти і чуйності  у  взаєминах  між
людьми, пробуджує у дітей бажання захистити слабшого, допомогти старшим. Читання та інсценізація творів автора викликає у дітей певні почуття, роздуми про життя, спонукає до проби себе як творця (художника, поета, актора), сприяє реалізації і розвитку творчого потенціалу особистості.
    Усі вищезазначені форми роботи щодо популяризації творчості Василя Сухомлинського: голосні читання казок і оповідань, гру „Розумний квадрат”, лялькову виставу можна об’єднати в один комплекс заходів під назвою „Свято казки”, „День казки” або „День доброти” у бібліотеці.
    Гаслом для проведення Свята або Дня казки можна взяти вислів мудрого вчителя: „Казка – це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови” або „Казка – це дитяча творчість…Без казки не можливо уявити дитинство”.
    До програми цих заходів  рекомендуємо включити виставку дитячих малюнків за творами В.О.Сухомлинського або ж  літературний конкурс серед юних читачів бібліотеки „Напиши свою казку”.
    Радимо також оформити книжкові виставки та провести огляди представленої на них літератури. Наприклад, за такими темами: „Криниця людської мудрості В.О.Сухомлинського”, „Його вічний слід на землі”, „Подорож до світу казок Василя Сухомлинського”, „Чи легко приносити радість іншим?”, „Людина починається з добра…”.
    На  сьогодні тема моральності дуже актуальна серед підростаючого покоління. Останнім часом ми зустрічаємось із жахливими випадками проявів дитячої жорстокості. Тому виховувати такі почуття як чуйність, людяність, доброта, дружба, любов та поважне ставлення до батьків і  рідних, відповідальне відношення до своїх обов’язків потрібно розпочинати у ранньому дитинстві.  Саме художні твори В.Сухомлинського „Чому мама тепер плаче?”, „Сиві волосинки”, „Моя мама пахне хлібом”, „Сьома дочка”, „Бабусин борщ”, „Найгарніша мама”, „Горбатенька дівчинка”, „Образливе слово”, „Горобчик і вогонь”, „Красиві слова і красиве діло”, „Гвинтик”, „Який слід повинна залишити людина на землі?” та багато інших допоможуть проведенню у бібліотеці вищезгаданого Дня доброти, а також Свята матері, уроків ввічливості і чуйності, етичних бесід.
    Сприяти формуванню повноцінного духовного світу дітей, навчити  наших  юних читачів мислити і самостійно приймати рішення у різних життєвих ситуаціях – у цьому полягає особливість проведення різноманітних форм бібліотечних заходів.
    Поговорити з підлітками про таке почуття,  як кохання,  допоможе проведення у бібліотеках літературного вечора „Кохання – найсуворіший  екзамен людяності”. Так писав Василь Олександрович у своєму листі до сина. Він із хвилюванням розповідав дітям казку, яку почув від своєї столітньої бабусі Марії, про те, що таке любов. В його душі вона на все життя залишила помітний слід. Під час проведення вечора можна згадати цю розповідь Сухомлинського, а також цікаві історії про кохання як літературних героїв,  так і відомих людей, наприклад, історії кохання Оноре де Бальзака до Евеліни, Фредерика Шопена до Жорж Санд, Сергія Єсеніна до Айседори Дункан, Лесі Українки до Сергія Мержинського. Вечір можна скрасити читанням віршів про кохання, а також музичними паузами. Пісні сучасних українських виконавців: Ані Лорак, Ірини Білик наблизять юних учасників вечора до реальності теми, яка обговорюється. До проведення вечора у бібліотеці можна оформити виставку літератури „Кохання – найважливіший екзамен людяності”.
    Серце В.О.Сухомлинського несло добро і радість всім дітям, з якими він спілкувався. Тому  і сьогодні ми знаходимо в його працях відповіді на найбільш хвилюючі питання, які ставить  перед ними життя.
    У  Сухомлинського є надзвичайно ліричне і хвилююче оповідання „Усмішка”.  Як тонкий психолог, автор передає чудовий настрій маленької дівчинки, що посміхається всьому: і зеленим лукам, і жовтим кульбабкам, і бджолам, і жайворонку. Їй хотілось, „аби цілий світ бачив її усмішку”. Але зустріч з похмурим дідом налякала дівчинку. І тільки старенька бабуся, яка щиро усміхнулася дівчинці, знову підняла їй настрій. І „цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись усякими барвами” (Сухомлинський В.О. Усмішка // Сухомлинський В.О. Вогнегривий коник: Казки. Притчі. Оповідання .- К.: Вікар, 2007 .- С.178-179).
    Це оповідання закликає нас, дорослих, побачити неповторний, захоплюючий світ навколо очима дітей і побачити у наших дітях майбутнє усього народу.
    Тому, орієнтуючись на вивчення і врахування інтересів сучасної дитини, бібліотека вибудовує систему заходів,що не тільки допомагає нашим юним читачам поглиблювати свої знання, знайомитися з літературою, цікаво проводити своє дозвілля, формувати їх естетичні смаки та  розвивати творчі обдарування, а й вчитися спілкуватися і посміхатися один одному доброю усмішкою. І в цьому нам, як найкраще, допомагає літературна та педагогічна спадщина справжнього вчителя, письменника і людини з великої літери – Василя Олександровича Сухомлинського. 

Тематика бібліотечних заходів

-         Інформаційний куточок для вчителя "Василь Сухомлинський і сучасність".

-         Книжкові виставки, перегляди літератури:

"Великий Добротворець";

              "Вічний слід на Землі";

               Мудра людина із щирим серцем".

-         Уроки доброти:

              "Людина починається з добра";

              "Красиві слова і красиві вчинки";

              "Чиста криниця".

-         Уроки "під блакитним небом":

              "Пізнай себе і навколишній світ";

               "Зупинись перед красою".

-         Пізнавальна конференція "Серце віддане дітям".

       -      Огляд-презентація "Бути Людиною".

       -     Літературна подорож "Казковий світ Василя Сухомлинського".

Напрями роботи бібліотек

·       поповнення бібліотечного фонду документами з галузей знань, зорієнтованих на:

·       формування освіченої людини, в тому числі виданнями В. О. Сухомлинського,

·       популяризацію літератури з розвитку творчих здібностей учнів серед вчителів та батьків;

·       проведення масових науково-практичних заходів з даної тематики:

·       семінари,

·       цикли бесід,

·       огляди літератури,

·       усні журнали,

·       дискусії, диспути, діалоги;

·       організація заходів, що стимулюють творчий розвиток дитини:

·       фестивалів,

·       конкурсів,

·       ярмарків,

·       майстер-класів тощо.

·        

Орієнтовні заходи для бібліотек

·        бесіди «Дітям про В. О. Сухомлинського», «Криниця людської мудрості В. О. Сухомлинського», «Як виховати творчого читача?»;

·        тиждень родинного читання «Я прочитаю тобі казку» (діти читають батькам казки В. О. Сухомлинського);

·        літературна подорож «Казковий світ Василя Сухомлинського»;

·        організація книжкових виставок до 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського – «Василь Сухомлинський – дітям», «Великий педагог, великий Добротворець», «Його вічний слід на землі»;

·        організація тематичних книжкових виставок, що сприяють розвитку творчості дітей: «Креативні ідеї для творчості», «Саморобки своїми руками», «Академія домашнього умільця», «Від книжки до творчості», «Майстерня умілих рук»;

·        організація виставок творчих робіт учнів: «Я – творча дитина», «Мистецтво, що випромінює радість», «Шедеври маленьких умільців», «Мозаїка творчих ідей», «Власні ручки роблять модні штучки», «Карнавал яскравих барв»;

·        організація родинних виставок-вернісажів «Місто майстрів», «Творимо всією родиною»;

·        створення віртуальної фотогалереї «Творчість читачів»;

·        проведення конкурсів казок «Юний казкар», авторської поезії «Юні поети», літературних творів «Мої перші рядки», малюнків «Кольорова феєрія», буктрейлерів (відеороликів за мотивами улюбленої книжки), роликів за творчістю сучасних письменників – учасників Запорізької книжкової толоки - 2018;

·        створення рубрики на сайті бібліотеки «Творчість читачів»;

·        проведення анкетування серед батьків «Чи знаєте Ви інтереси своїх дітей?»;

·        день бібліотворчості «Читаємо, малюємо, граємо»;

·        вистави бібліотечного театру «Казки театрального королівства», завдяки яким читачі розвивають свої творчі здібності, пробують себе як актори, режисери, сценаристи;

·        майстер-класи з декоративно-прикладного мистецтва – техніки рукоділля, азів орігамі, виготовлення іграшок-саморобок, листівок, сюрпризів, виробів з паперу, бісеру, вишитих виробів набивною або килимковою технікою;

·        підготовка і розповсюдження рекомендаційних списків (у вигляді буклетів, закладок), що інформуватимуть про нову літературу та актуальні статті, присвячені розвитку творчої особистості учня;

·        організація колективних екскурсій на  книжкову толоку , зустрічей з відомими письменниками, участі в локаціях, майстер-класах;

·        організація зустрічей з видатними діячами, творчість яких допомагає дітям зрозуміти велике значення літератури і мистецтва у житті людини, сприяє розширенню їхнього кругозору, формуванню гуманістичного світогляду, кращих особистісних якостей, вихованню любові до читання, доброго художнього смаку на прикладах кращих творів української та світової літератури і мистецтва;

·        розміщення на інформаційному стенді навчального закладу, сайті (блозі) бібліотеки матеріалів з теми Всеукраїнського місячника;

·        заохочення кращих читачів бібліотеки, які долучилися до організації та проведення місячника.

Орієнтовні заходи на рівні міста

·        конференція «Реалізація педагогічних ідей В. О. Сухомлинського щодо творчого самовираження дитини»;

·        круглі столи «Розвиток творчих здібностей учнів засобами шкільної бібліотеки», «Творчість В. О. Сухомлинського – дітям», «Формування, підтримка й розвиток дитячої творчості засобами книги і мистецтва», «Творча особистість – майбутнє нації»;

·        семінар « Бібліотека – центр творчого розвитку дитини»;

·        конкурси дитячих ілюстрацій до оповідань та казок В. О. Сухомлинського «Малюю улюблену казку», «Казка на кінчику пензля»;

·        флешмоб «Читаємо Сухомлинського»;

·        виставки дитячої творчості «Місто майстрів», «Юні умільці нашого міста»;

·        створення у  бібліотеках релаксійних зон «Територія творчості» з наданням дітям наборів для творчості, розмальовок, ігор тощо.

·         

 Заходи на рівні області

·        Фестиваль-огляд віртуальних бібліотечних виставок сучасної української літератури "Книги, які читаю Я …" (поради фахівця)

·        Майстер-клас "Розвиток читацьких інтересів дітей засобами сучасних форм бібліотечної роботи" 

·        Літературний Non-stop: зустріч-діалог бібліотекарів із  письменниками - земляками

·        Створення сторінки "Сухомлинський В.О." у блозі .

                                                     Матеріал узагальнила пров. методист ЦМБ Підгірна Н.В.