«Способи передачі оперативної професійної
інформації засобами
Інтернет – зв’язку».
Формування інформаційної ресурсної бази для
бібліотекарів як головних учасників та виконавців інформаційних перетворень у
суспільстві є дуже важливим. А Інтернет є ідеальним середовищем для створення
та розповсюдження професійно-користної інформації на основі міжбібліотечної
кооперації, за допомогою бібліотекознавчих баз даних, професійних електронних
журналів, дискусійних груп, он-лайнових навчальних курсів, інформаційних
бібліотечних порталів, які призначені об'єднати інформацію щодо діяльності
бібліотек окремого регіону, різних регіонів, систем та відомств.
Використання Інтернет змінює простір комунікації
бібліотечних працівників.
Існують різноманітні засоби для забезпечення формального та
неформального спілкування - електронна
пошта, списки розсилки, телеконференції.
Ще одним прикладом використання глобальної мережі як
комунікативного простору є виставлення на
сайтах інформацій щодо проведення конференцій, засідань, семінарів.
Розташований в мережі проект робочого документа може бути прочитаний і
відредагований іншими учасниками, що дозволяє його перетворити на веб-документ
та опублікувати його як он-лайнові матеріали конференції.
Прогресивні
бібліотекарі намагаються створити такі самі розмовні вузли в публічних
бібліотеках. Терміни «Бібліотека WЕВ 2.0»,
«блог» і «блогосфера», Facebook, Twitter, Sкуре тощо давно увійшли до лексикону бібліотекарів різних
країн. Сьогодні ці поняття поступово входять у
життя українських бібліотекарів. Вести бібліотечний блог стає модним,
престижним і ефективним.
Що таке
бібліотечний блог? Бібліотечний блог - це можливість
діалогу бібліотекар - читач або читач - бібліотекар, це унікальний майданчик
для висловлення креативних думок бібліотекаря і нескінченний простір для
творчості. Крім того, це необмежені можливості для реклами бібліотеки і
популяризації читання у природному середовищі існування потенційних читачів.
При цьому, якщо до бібліотечного блогу підключити Twitter, Вікіпедію та інші
соціальні мережі, можна отримати унікальну медіа-платформу, яка дасть змогу не
тільки донести бібліотечну інформацію до користувачів мережі Інтернет, а й
налагодити двосторонній діалог.
Іншими
словами, якщо основне призначення сайту
бібліотеки служити джерелом інформації, то призначення блогу - це інтерактивне спілкування бібліотекаря з читачем,
колегами, зі світом. Для цього є функція «коментарі». Користувач, який
прочитав цікаву та актуальну статтю/пост, може залишити свій коментар, що відображає
його точку зору. У свою чергу, бібліотекар відповідає читачу і веде з ним
«віртуальний» діалог. Отже, на блозі бажано розміщувати саме «інформацію для
роздумів», ту, яка захопить і зачепить потенційного читача.
Серед перспективних напрямів, які наразі
користуються дедалі більшим попитом, можна виокремити
Sкуре.
Sкуре - це не тільки голосовий та відеозв'язок. За
допомогою Sкуре можна робити багато цікавих і корисних речей.
По-перше, це безкоштовні дзвінки зі Sкуре на Sкуре.
Також можна дзвонити зі Sкуре на домашній або мобільний номер, що набагато
дешевше багатьох провайдерів, а це для бібліотек дуже актуально.
По-друге, можливість бачити і розмовляти з колегами,
вирішувати виробничі питання в режимі онлайн-часу.
По-третє, групові дзвінки. У Sкуре можна
організовувати конференції до 10-12 чоловік. У чаті обмінюватися інформацією,
файлами, картинками, відео. І все це безкоштовно.
Четверте - можливість використання Sкуре через
мобільний телефон, іРad.
П'яте - мобільність. Використовувати Sкуре можна з будь-якої
точки світу, з будь-якого комп'ютера, просто ввівши свої пароль та логін.
Поза
конкуренцією залишається хостинг відеоматеріалів YouTube, завдяки якому
можна завантажувати відеофайли, обмінюватися ними або встановлювати їх на
окремі сайти.
Можна
стверджувати, що питання впровадження в бібліотечну практику сучасних
інформаційних та телекомунікаційних технологій, створення власних електронних
ресурсів і визначення тенденцій їх подальшого розвитку в Україні нині є
актуальним і важливим. Прикладом сучасних новаторських технологій є соціальні
мережі.
Сьогодні люди йдуть на Facebook щоб обговорити своє життя
і новини дня.
Популярність Instagram
викликана тим, що сучасний користувач все більше перетворюється на «візуала».
Ця соціальна мережа повністю задовольняє його потреби: мінімум тексту, максимум
фото. Кількість підписників зростає з кожною секундою.
Twitter
– це теж своєрідна відповідь на збільшення потоку інформації, який неможливо
осягнути традиційними засобами. Великі за обсягом тексти перестали читатися і
сприйматися. Люди виокремлюють головне, «заголовки»; інформаційна картина світу
– це мільйони фактів, думок, оцінок, що протистоять одна одній.
Знайти істину в цих потоках інформації все важче. Це
явище отримало назву твіттерізацією культури, воно кардинально змінило життя
мільйонів людей. З книги Дмитра Чернишова «Як люди думають»: «Ще зовсім недавно
домінувала постійна пам'ять. Школярі тримали в голові шматки таблиці Брадіса,
фізичні константи, формули, дати подій. Зазубрювали великі обсяги тексту і
сотні віршів. Зараз, коли практично будь-яка інформація знаходиться на відстані
витягнутої руки, це все дуже швидко знецінюється.
У хорошому інституті ви зможете принести на іспит
будь-яке джерело інформації – набагато важливіше не запам'ятати її, а вміти з
нею працювати. Скорочується кількість великих текстів.
Читачеві все складніше утримувати їх у голові» .
Сьогодні люди
йдуть на Facebook щоб обговорити
своє життя і новини дня. У
2017 році кількість українців, які користуються Facebook, зросла до 43% Це не враховуючи людей, які проглядають ФБ, не
маючи свого акаунта. В Україні цьому також сприяв закон, прийнятий у 2017, про
заборону російських «Однокласників» та «Вконтакте». Відтік стався на користь
«Фейсбуку». 30 червня 2017 року кількість користувачів досягла 2 млрд осіб у
всьому світі, в Україні – 10 млн. Звісно ж, бібліотеки не можуть залишити
поза своєю увагою такий потужний ресурс, яким
сьогодні послуговуються користувачі.
Натепер оптимальним постом ще є короткий текст + кілька
фото, цей стандарт найкраще забезпечує саме Facebook, тому сьогодні він є
прийнятною соціальною мережею для просування бібліотеки. Майбутнє, з його
збільшенням інформаційного потоку в геометричній прогресії, – за синтезом
Instagram і Twitter: 1 фото+1коротке речення.
Сьогодні
основне призначення веб-ресурсу бібліотеки – слугувати джерелом інформації, а
призначення соціальної мережі – інтерактивне спілкування бібліотекаря з
читачами та колегами. Зазвичай Facebook і сайт взаємодіють: ФБ перенаправляє
для більш
детальної інформації на сайт, а сайт має кнопки
посилань на ФБ.
Новини сайту таким чином представлені на ФБ, але в
більш скороченому вигляді, а також додаються повідомлення, які не були
відображені на сайті.
Робота з ФБ полягає не тільки в оперативному
розміщенні новин, а й в постійній підтримці зв’язку з користувачами. Оперативні
відповіді формують привабливий образ співробітників бібліотеки як професіоналів
своєї справи. Соціальні мережі стають платформою для організації та обговорення
бібліотечних проектів. Розміщуючи контент в ФБ, потрібно аналізувати
статистику. Так, за останні роки значно зросла кількість користувачів, які
заходять на сторінки з мобільних пристроїв. Існує суттєва різниця між ними та тими,
хто заходить із ПК: з комп’ютера заходять один раз і на триваліший час
(проглянути стрічку новин, роздивитися фото, профілі друзів, написати пост),
мобільний користувач – до 30 разів у день на декілька хвилин (перевірити
повідомлення, поставити like, прочитати заголовки). Все це слід враховувати і
знати на яку аудиторію орієнтована конкретна бібліотека.
В умовах
постійного зростання загального обсягу інформації існує реальна небезпека
інформаційного перевантаження психіки людини. Тому створювати контент, який би
це враховував – ще одне завдання адміністратора сторінок. Чому саме твій пост
мають прочитати? Чим саме ти можеш зацікавити?
– Інформацією якої більше ніде не знайдеш,
– унікальними фото,
– оперативними відповідями на коментарі,
– згадкою про відомих особистостей,
– корисними порадами тощо.
Основним недоліком мереж є відсутність або низький
рівень цензури в публікаціях, через що на сайт можуть потрапити некоректні,
образливі висловлювання . Отже, адміністратор має постійно контролювати зміст
власної сторінки.
Соцмережа для бібліотеки – це:
– додатковий ресурс для бібліотеки;
– платформа для реалізації бібліотечних проектів;
– можливість заявити про себе;
– можливість безпосередньо спілкуватися з колегами,
читачами, дізнаватися про їх думку, побажання, зауваження;
– можливість інформувати про діяльність бібліотеки;
– інструмент маркетингових досліджень .
Як же залучити читача на свою соціальну платформу,
щоб він побачив той спектр послуг, який пропонує бібліотека на своїй сторінці?
Є багато різних способів. Для прикладу можна взяти досвід американських
бібліотек. Так, Нью-Йоркська публічна бібліотека протягом кількох років аналізу
зауважила: єдине, що незмінно приваблює аудиторію – це висловлювання відомих та
впливових людей. На цьому й була побудована маркетингова кампанія, завдяки якій
число відвідувачів збільшилося на 35 %.
«Google дасть вам 100 тисяч відповідей, бібліотекар
дасть одну правильну»
Ніл Гейман
Іншим прикладом може слугувати публічна бібліотека
Чикаго, що відродила «серіальне читання». Кожного понеділка публікувалася наступна
частина роману, який неможливо було прочитати більше ніде, крім їхньої
сторінки. Університетські бібліотеки теж можуть скористатися цим методом,
викладаючи будь-яку цікаву статтю частинами в різні дні, для «вироблення
звички» у користувача заходити саме на цю сторінку.
Як бачимо, присутність бібліотеки в соцмедіа – не
данина моді, а необхідність викликана бурхливим розвитком сучасного інформаційно-комунікаційного
простору. Саме завдяки соцмережам бібліотека публікує новини, комунікує з
читачами, поширює фото- та відеоматеріали
Таким
чином, забезпечення більш широкого використання сучасних інформаційних та
телекомунікаційних технологій у бібліотеках дасть їм змогу підвищити суспільний
статус, розширити свої функції як за рахунок забезпечення доступу до
інформації, так і організації віртуального спілкування читачів у світовому
інформаційному просторі.
Варто зауважити, що веб-технології та електронні
комунікації лише тоді щось значать, коли використовується їх змістовна сторона
і, у кінцевому підсумку, користувачі мають шанс і можливість використовувати
отриману інформацію у своєму повсякденному житті.
Матеріал
узагальнила провідний методист ЦМБ
Підгірна Н. В.
