Він родом
звідси, де Дніпро тече
Двадцять другого травня виповнилося 100 років з дня народження поета – земляка, жителя Новогеоргіївська (нині Світловодська),
відомого перекладача, члена Національної
Спілки письменників України Костя Оверченка.
Без перебільшення Костя Гавриловича
можна назвати людиною-легендою. Поет відійшов у вічність на дев’яносто восьмому
році життя, писав до останніх своїх днів і до останніх днів, живучи в
далекій Латвії, жив думками про Україну.
«Я родом звідти, де Дніпро тече», – так він говорив про себе. Народився
і виріс Кость Оверченко в Україні, в нині затопленому водами Кременчуцького
водосховища місті Новогеоргіївську. Латвія ж була для нього другою рідною
домівкою. Певне з того часу, коли наприкінці жовтня сорок першого року він
стояв на захисті Моондзундських острові. Боротьба була не на життя, а на
смерть, тож там, в Ірбенській протоці, поблизу латвійського узбережжя, Кость
Оверченко разом з групою однополчан-артилеристів потрапив до гітлерівського
полону.
2007 року побачила світ ще одна
книга Костя Оверченка «Латвія поетична», яка стала помітним явищем і в
українській, і в латиській літературі. Це виплекана автором антологія
перекладів різних латиських поетів від уславлених класиків до тих, хто і в
нинішній «постіндустріальний» час продовжує радувати і надихати читачів.
Кость Гаврилович – член Кіровоградського
обласного літературного об’єднання «Степ» майже з перших днів його заснування.
Тож літератори області висунули кандидатом поета і його книжку «Латвія
поетична» на здобуття літературної премії імені Євгена Маланюка, однієї із
найпрестижніших премій України. Ставши лауреатом цієї премії, поет передав її
грошову частину літоб’єднанню, щоб підтримати молодих літераторів.
Ім’я нашого земляка широко відоме у світах. 2008 року у видавничому
центрі «Світ успіху» вийшло друком іміджеве біографічне видання
«Українського цвіту по всьому світу». У числі дев’яноста видатних українців
діаспори і Кость Гаврилович Оверченко. Книга містить його біографію і
поезії:
« …Не лайте ні Мазепу, ні Хмеля,
У нашім лихові вони ні в чом не винні
Байдужість наша нам не дозволя
Господарями бути в Україні»,
Сам він ніколи не був байдужим до тих
подій, що відбувалися в Україні. Свого часу за вагомий особистий внесок у
розвиток латвійсько-українських відносин гетьман Українського Реєстрового
козацтва А.Шевченко вручив літераторові орден Козацький Хрест ІІІ
ступеня. Цей орден був таким же дорогим Костеві Гавриловичу як і ордени та
медалі учасника Другої світової війни.
Поета знали і цінували у Світловодську.
Він ніколи не поривав зв’язків із своєю малою батьківщиною: листувався з
друзями, з працівниками міського краєзнавчого музею, надсилав свої збірки до
бібліотек міста. Допоки дозволяло здоров’я, приїздив до Світловодська, завжди
був бажаним гостем у школах, співпрацював із міським літоб’єднанням «Літо». Уже
після смерті Костя Оверченка голова
літоб’єднання Лідія Лаврик підготувала до друку дві його поетичні збірки для
дітей «Ми ходили по гриби» та «Білі гуси летіли». Автор чудових ілюстрацій – місцева художниця
Наталя Дзюник. Усі збірки поета –
а їх – 12 – є у бібліотеках міста. Кожне слово у творах Костя Оверченка пронизане палкою любов’ю
до України та вірою у її щасливе майбутнє. До речі, вже після
смерті дружини він дуже хотів повернутися на свою малу батьківщину, але на
перешкоді щоразу ставали бюрократичні перепони і брак коштів.
Так і знайшов поет свій вічний спочинок на латвійській землі.
Поет-патріот, поет-життєлюб, поет-романтик, все життя якого було прагненням:
«…Зробити кращим світ,
Щоб в нім було
Всім людям легко жити,
Щоб не сльоза
І не солоний піт,
А срібні роси
Омивали квіти…»
За матеріалами
міського краєзнавчого
музею
Твори:
Оверченко К. Дайни :
Поезії //Вечірня газета. – 2000. – 29 вересня. – С.13
Оверченко К. Ліричні
рядки: Поезії/ К. Оверченко // Народне слово. -2003. -22 травня. - С. 3
Оверченко К. Нині
звістку скорботну: Вірш/ К. Оверченко // Народне слово. -2002. -21 травня. -
С.3
Оверченко К. О, як тоді
співали солов' ї ... : Поезії / Кость Оверченко; Вступне слово А.Павленка.
-Рига : DIAC, 2005. -295 с. : портр.
Оверченко К. Під білим
снігом сплять лани : Вірш /// Кіровоградська правда. – 2000. – 29 серпня. – С.3
Оверченко К. Рядки,
написані нещодавно/ К. Оверченко // Кіровоградська правда. -2006. -24 січня. -
С. 3
Оверченко К. Я родом
звідти, де Дніпро тече... : Збірник віршів / Кость Оверченко. -Рига : DIAC,
2006. -160 с.
Публікації
про життя і творчість:
Висунуто претендентів
на здобуття премії імені Є. Маланюка // Народне слово. -2008. -20 листопада. -
С. 2
Гармазій Н. Кость
Оверченко - перекладач/ Гармазій Н. // Народне слово. -2008. -9 вересня. - С. 3
Гармазій Н. "Я
родом звідти, де Дніпро тече..."/ Н. Гармазій // Народне слово. -2007. -20
лютого. - С. 3
Додалося до гурту
маланюківців // Кіровоградська правда. -2009. -6 лютого. - С. 1
Корінь А. "Латвія
поетична" - вустами земляка Костя Оверченка: Обговорюємо твори, висунуті
на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка/ А. Корінь //
Кіровоградська правда. -2009. -13 січня. - С. 5
"Латвія
поетична" Костя Оверченка // Народне слово. -2008. -30 вересня. - С. 4
Лісниченко Ю.
"Степові орли" високого літературного лету/ Ю. Лісниченко // Вечірня
газета. -2009. -13 лютого. – С. 3
Макей Л. Премія Євгена
Маланюка - достойним!/ Л. Макей // Народне слово. -2009. -5 лютого. - С. 1, 2
Павленко А. Щедрий
талант: Костю Оверченку - 85/ А. Павленко // Кіровоградська правда. -2005. -2
липня. - С. 3
"Усім, хто мене
знає і пам‘ятає ...": Вірші/ П. Ткачук // Народне слово. -2004. -7 лютого.
- С.2: фото
Немає коментарів:
Дописати коментар