(Велика Вітчизняна війна

в українській художній літературі)

Бібліографічний список літератури

 до 75-річчя Перемоги у Другій світовій війні

І тоді підніметься піхота,

А з нею – я, її солдат,

Щоб, здолавши всі атаки й доти,

Вийти переможцем на парад...

І. Рядченко

 

Тема Великої Вітчизняної війни – незвичайна тема... Незвичайна тому, що написано про війну так багато, що не вистачить цілої книги, якщо згадувати одні тільки назви творів. Незвичайна тому, що ніколи не перестане хвилювати людей, ятрячи старі рани і душу болем серця. Незвичайна тому, що пам’ять та історія в ній злилися воєдино. Сучасні молоді люди не знають і не хочуть війни. Але ж її не хотіли і ті, хто гинув, не думаючи про смерть, не знаючи того, що не побачать більше ні сонця, ні трави, ні листя, ні своїх дітей...

Події Великої Вітчизняної війни знайшли свій відбиток у творчості багатьох письменників, особливо тих, хто був на фронті та чиє дитинство і юність опалила війна. З червня 1941 р. 440 літераторів стали на захист свободи нашої Батьківщини. Серед них           О. Довженко, Ю. Збанацький, О. Коломієць, А. Малишко, Л. Костенко, Г. Тютюнник, П. Тичина, О. Гончар та багато інших. Полум’яні слова, які виходили з-під їхнього пера, були могутньою зброєю. Прозові й поетичні твори, народжені духовним піднесенням, надавали захисникам рішучості та мужності, що, разом із бійцями, наближали перемогу.

Звертаються до теми війни і сучасні письменники, показуючи важку долю людей, складні та трагічні колізії їхнього життя, породжені війною.

Але, хоч би скільки книжок вже було написано про Велику Вітчизняну війну, мабуть, ніколи не настане час, коли можна буде стверджувати, що сказано вже досить. Висловити все не вдасться нікому, бо не було міри героїзму людей, виявленому у війні, немає міри горю і стражданням, які принесла вона на своїх чорних крилах. Письменники, художники, музиканти звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги народу в ній.

Забуття – підстава для повторення. Величне можна розгледіти на відстані, тому ще не одне покоління вдивлятиметься в ті буремні 1941–1945 рр. І чим далі, тим все живіше вони розгортатимуться в нашій пам’яті, ще не раз серце наше захоче повернутися до священного, тяжкого і героїчного епосу днів, коли країна воювала від малого до старого. І ніщо інше, як книга, не зможе нам передати цю велику і трагічну подію.

Твори про війну глибоко хвилюють читачів різних поколінь, примушують замислитися про вічні загальнолюдські проблеми (добро і зло, війну і мир, життя і смерть). Література про Велику Вітчизняну війну – данина пам’яті подвигу тих, хто наближав велику Перемогу, хто відстоював волю, доводив ціною власного життя, що головне у світі – Добро, Милосердя, Співчуття...

1.   Автомонов П. Ф. Рокіровка [Текст] : роман / П. Ф. Автомонов. – Київ: Дніпро, 1986. – 238 с. – (Романи й повісті; № 12).  

«Рокіровка» – твір про битву Червоної Армії та українських партизан за Дніпро та Київ восени 1943 року, вихід наших військ на державний кордон СРСР у березні 1944-го. Герої роману – рядові воїни, генерал Ватутін, воєначальники, завдяки яким було зірвано підступні наміри фашистського фельдмаршала Манштейна.   

2.     Автомонов П. Ф. Фронт не позначено [Текст] : повість-портрет / П. Ф. Автомонов. – Київ: Політвидав України, 1987. – 221 с.  

Це перша книга про людину славної і тяжкої долі — генерал-лейтенанта Т. А. Строкача, який під час Великої Вітчизняної війни очолював Український штаб партизанського руху.   

3.     Багряний І. Людина біжить над прірвою [Текст] : роман / І. Багряний; післямова Л. Череватенка. – Київ: Укр. письм., 1992. – 320 с.  

У центрі роману – образ архітектора Максима, який зазнав знущань у часи сталінщини, але і в роки фашистської окупації не змирився з ідеологією нових господарів. Поневіряння по прифронтових тюрмах, допити… Врешті Максимові вдається втекти, кілька разів він ледь не гине у дорозі. У дорозі над прірвою… 

4.     Багряний І. Огненне коло [Текст] : повість / І. Багряний. – Львів : Євросвіт, 2006. – 132 с. – (Така правда).

Повість «Огненне коло» – це спроба осмислити і відобразити майже невідому досі сторінку нашої історії періоду Великої Вітчизняної війни – діяльність дивізії січових стрільців СС «Галичина», що і в еміграції правдиво висвітлена не була. Іван Багряний трактує її як велику трагедію, коли українці у радянській формі вбивали українців у німецькій формі.  

5.     Безуглий І. О., Рябий М. О. Облава на озброєного вовка [Текст] : роман / І. О. Безуглий, М. О. Рябий. – Київ: Рад. письм., 1986. – 350 с.  

Основу твору становить хвилююча розповідь про те, як влітку 1942 року, коли гітлерівські полчища рвалися до Волги та на Кавказ, наші підпільники, партизани і розвідники, долаючи неймовірні труднощі (систематичні облави, гестапівські катівні, концтабори), при підтримці і допомозі патріотів у глибокому ворожому тилу, розкривають таємницю «Вервольфу» – ставки фюрера під Вінницею. Роман побудовано на справжніх фактах, підтверджених численними документами, зокрема трофейними.

6.     Бейлін П. Ю. Рік щастя. Живи, солдате! Завжди в дорозі. Мої вчителі [Текст] : повісті, нариси / П. Ю.  Бейлін . – Київ : Дніпро, 1978 . – 408 с. : портр.

22 червня 1941 року київський лікар Павло Бейлін добровільно пішов на фронт. Як хірург польового пересувного госпіталю, він брав участь у визволенні України, Білорусі, Польщі, в останніх боях Великої Вітчизняної війни на території Німеччини. У повісті «Живи, солдате!» автор розповідає про самовіддану боротьбу лікарів і медсестер за життя радянського воїна в суворі роки Великої Вітчизняної війни. Також читач знайде у книзі романтичні оповідання про бойову дружбу та кохання.

7.     Бедзик Ю. Д. Вас чекають; Тридцятий [Текст] : повісті / Ю. Д. Бедзик. – Київ : Рад. письм., 1986. – 366 с.

Повісті відомого українського прозаїка про війну і повоєнний час, про тих героїв, які гинули на фронтах, і тих, які й сьогодні готові віддати життя за свій народ. Автор – учасник Великої Вітчизняної війни – зумів донести дух суворого часу, воскресити в людській пам’яті неповторні сторінки героїчного літопису народу.

8.     Бедзик Ю. Д. Про що не доповідали фюреру [Текст]: роман / Ю. Д. Бедзик. – Київ : Варта, 1996.– 368 с.

На сторінках гостросюжетного роману розгортаються події, які відбувалися незадовго до початку Великої Вітчизняної війни та в перші її дні. У центрі твору – образ командира однієї з прикордонних застав західного кордону. Пристрасне захоплення цього героя дівчиною, німкенею за походженням, спробують використати в своїх інтересах агенти німецької розвідслужби. Однак їхні зусилля виявляються марними. Автор намагається відкрити читачеві маловідому сторінку нашої історії, зокрема він розповідає про боротьбу воїнів ОУН із фашистами.

9.     Бедзик Ю. Д. Чорний лабіринт, або довгий шлях в Альпи [Текст]: роман / Ю.  Д.  Бедзик. – Київ : Воєн. вид-во, Київ. філ., 1992. – 320 с.

Свій роман український письменник присвятив подіям Другої світової війні. Перечитуючи його сторінку за сторінкою, все більше проймаєшся тривогою за долю героїв, хвилюєшся за життя «остарбайтерів», депортованих з окупованих територій України, Білорусії, Прибалтики.  

10.  Близнець В. Землянка [Текст] : повість / В. Близнець. – Київ : Дніпро, 1995. – 165 с.

Розповідь про життя села на Кіровоградщині у перший рік фашистської окупації.

11.  Братченко И. Ему выпало жить [Текст] : повесть / И. Братченко. – Днепропетровск : Проминь, 1990. – 262 с.

Про рядових бійців на фронтах Великої Вітчизняної війни.

12.  Гандзюра П. П. Маленька Марі [Текст] : роман / П. П. Гандзюра. – Київ: Рад. письм., 1986. – 279 с.

Далеко від рідної Батьківщини в розпалі Великої Вітчизняної війни зустрілися головні персонажі твору. Сталося так, що під конспіративною кличкою «Маленька Марі» зв’язковими одного з центрів руху Опору в Бельгії діяло дві дівчини з України. Про те, як вони та їхні бойові товариші боролися проти гітлерівських завойовників, у які гострі перипетії потрапляли, і розповідається на сторінках цієї книги.  

13.  Голованівський С. Тополя на тому березі [Текст] : роман у 2 кн. / С. Голованівський.  – Київ : Дніпро, 1988. – 810 с.

Твір присвячено подіям Великої Вітчизняної війни. Дія першої книги – «Шлях над безоднею» – відбувається в 1943 році, коли радянські війська врятували греблю Дніпрогесу від знищення. Автор розповідає, як фашисти замурували в греблю величезну кількість вибухівки і перед радянськими розвідниками постало завдання: знайти і перерізати кабель. У надзвичайно складних умовах герої роману перемагають. У книзі «Корсунь» автор прослідковує дальшу долю своїх героїв: їх участь в одній з найбільших битв Другої світової війни – Корсунь-Шевченківській операції. 

14.  Головченко І. Х., Мусієнко О. Г. Золоті ворота. Чорне сонце [Текст] : романи: тетралогія. Кн. 1. / І. Х. Головченко, О. Г. Мусієнко ; ред. М. Я. Видиш. – Київ : Дніпро, 1986. – 557 с.

15.  Головченко І. Х., Мусієнко О. Г. Білий морок; Голубий берег : романи: тетралогія. Кн. 2 / І. Х. Головченко, О. Г. Мусієнко ; ред. М. Видиш. – Київ: Дніпро, 1986. – 739 с.   

Художньо-документальні романи тетралогії присвячені героїчній обороні Києва у липні-вересні 1941 року, самовідданій боротьбі київських підпільників, народних месників на Київщині у початковий період Великої Вітчизняної війни.

16.  Гончар О. Людина і зброя [Текст]: роман / О. Гончар ; передм. О. Кундзіча. – Київ: Укр. письменник, 1994. – 287 с. – (Шкільна бібліотека).

Роман розповідає про студбатівців — членів добровільного студентського батальйону. Герої, студенти Харківського університету, на початку Великої вітчизняної війни полишають навчання і записуються добровольцями до армії, щоб захистити тих, хто залишився вдома. В романі реалістично зображуються перші місяці війни.

17.  Гончар О. Прапороносці [Текст]: трилогія / О. Гончар ; післяслово В. Коваля ; худож. оформл. М. Пшінки. – Київ: Веселка, 1995. – 463 с. : іл.

Про внесок солдатів-українців у перемогу над фашизмом.

18.  Гуменна Д. Хрещатий Яр. Київ 1941–1943 [Текст] : роман-хроніка / Д. Гуменна ; упоряд. О. Кучерук ; передм. О. Веремійчик. – Київ: Вид-во ім. О. Теліги, 2001. – 407 с. : фотоіл.

19.  Гуцало Є. З вогню воскресли. Мертва зона. Біль і гнів. Безголов’я [Текст]: повісті / Є. Гуцало ; післямова В. Плюща. – Київ: Укр. вид. група, 1996. – 430 с.

В основі повістей лежать спогади та розповіді жителів спалених під час війни сіл. І в «мертвих зонах» люди, які залишилися живими, здатні на героїчний вчинок.

20.  Дмитренко О. М. Пам’ять «Долини смерті» [Текст] : роман-пошук / О. М. Дмитренко. – Київ.: Дніпро, 1987. – 429 с. 

Багаторічний пошук дав змогу автору художньо документалізувати маловідому сторінку історії. Майже два місяці на Дніпрі восени сорок третього стояли на смерть десантники, утримуючи плацдарм під крутими, неприступними кручами неподалік Кременчука (повість «Пам’ять «Долини смерті»). До книги увійшла також розповідь «Руки, скручені дротом…» – про трагедію, що трапилася в роки війни в радгоспі «Красний» під Сімферополем.   

21.  Довженко О. Україна в огні ; Щоденник [Текст] : кіноповісті / О. Довженко. – Харків : Фоліо, 2010. – 351 с. – (Бібліотека Великої Вітчизняної війни).

Про героїчну боротьбу українського народу проти фашистських загарбників.

22.  Загребельний П. А. Дума про невмирущого [Текст]: повість / П. А. Загребельний. – Харів: Фоліо, 2003. – 398 с.

Повість розповідає про трагічну долю українського юнака, яка стала символом гідності й непереможності людського духу.     

23.  Загребельний П. А. Європа-45 [Текст] : роман / П. А.Загребельний. – Київ.: Дніпро, 1985. – 543 с.     

Час дії твору відомого українського письменника – завершальний період Великої Вітчизняної війни. Герої роману – люди різних країн світу, які об’єдналися в маленький партизанський загін, згуртовані непримиримою ненавистю до фашизму.

24.  Збанацький Ю. О. Ми – не з легенди [Текст] / Ю. О. Збанацький. – Київ: Укр. письм., 1995. – 687 с.       

Книга «Ми – не з легенди» про те, як взялися за зброю і стали до боротьби з німецько-фашистськими загарбниками колишні вчителі, хлібороби, лісівники, коли прийшов над їхню землю ворог. Про те, як організовувалася  ця боротьба, ставала все масивнішою, як не знали спокою й пощади чужинці у межиріччі Десни і Дніпра.        

25.  Іваничук Р. Вогненні стовпи [Текст] : роман / Р. Іваничук. – Львів: Літопис, 2002. – 432 с.           

Ця книга – перший художній твір у незалежній Україні про історію Української повстанської армії. Події твору розгортаються на Прикарпатті, де в горнилі військових дій ворожих армій народжується нова генерація українців, здатних захистити свою честь і рідну землю.

26.  Капранови Брати. Забудь-річка [Текст] : Роман/ Брати Капранови. – Київ: Нора-Друк, 2016. – 544 с. – (Читацький клуб).

Троє молодих людей завдяки гримасі долі потрапляють на війну під одним іменем – Степан Шагута. Комсомолець воює у дивізії «Галичина», син офіцера УНР – у Червоній армії, а польський жовнір – в УПА.

Багато років по тому випадково зустрічаються двоє їхніх нащадків і між ними спалахує кохання. Герої ведуть родинне історичне розслідування трьох доль, які переплуталися і стали фактично однією потрійною долею – долею українця у Другій світовій війні.

Назва роману походить від старого язичницького символу – Забудь-річки, що розділяє світ живих та світ мертвих. Саме така Забудь-річка протікає між поколіннями у кожній українській родині.

27.  Ковпаківський рід [Текст] : іст.-документ. нарис / упоряд. Х. Гусейнов. – Дніпропетровськ : Пороги, 2013. – 102 с.

28.  Костенко Л. Над берегами вічної ріки [Текст] : поезія / Л. Костенко. – Київ: Рад. письменник, 1977. – 164 с.

До збірки ввійшли вірші про безсмертя наших воїнів, які перемогли фашизм.

29.  Кузнецов А. Бабий яр [Текст]: роман-документ / А. Кузнецов. – Київ : Саммит-книга, 2008. − 368 с.

Книга про закатованих фашистами в Бабиному яру військовополонених, євреїв, мирне населення та про їх спільні братські могили.

30.  Малаков Д., Малакова Г. Оті два роки…у Києві при німцях [Текст]: повість / Д. Малаков, Г. Малакова. – Київ: Амадей, 2002. – 317 с. : іл.

Про 778 днів і ночей з життя окупованого Києва.

31.  Міняйло В. О. Кров мого сина [Текст]: роман / В. О. Міняйло. – Київ: Дніпро, 1986. – 374 с. – (Звитяга).  

Письменник розповідає про село Заріччя, знищене фашистами у 1942 році, про самовідданих патріотів-партизанів, мешканців навколишніх сіл, що стали до боротьби з ненависними окупантами.   

32.  Міщенко Д. О. Вибрані твори [Текст] / Д. О. Міщенко ; [вступ. ст. : А. Г. Шпиталь]. – Київ: Український письменник, 2008. – 527 с. – (Бібліотека Шевченківського комітету)

Ця повість, написана ще в часи М. Хрущова, донесла до нас життєву правду у художньому втіленні про жителів сіл Південної України, котрих кинули в атаку зі словами: «Зброю добудете в бою». І ненавчені, неозброєні, необмундировані сільські хлопці і дядьки форсували Дніпро, закріпилися на плацдармі, героїчно відбивали атаки (зброя вже була!), а потім викликали вогонь на себе.

33.  На перехресті блискавиць [Текст] : вірші поетів-фронтовиків / ред.-упоряд. М. Федунець. – Хмельницький : Доля, 1995. – 63 с. : іл.

34.  Опанасюк О. Є. Спитай у беріз при долині [Текст] : повісті, оповідання / О. Є. Опанасюк. – Київ: Дніпро, 1986. – 479 с.    

Однойменна повість розповідає «про ще один Брест на нашій землі» – фортецю, що стояла на шляху до Києва, – місто Коростень, про подвиг невеликої групи бійців і командирів 989-го стрілецького полку 226-ї дивізії, які, закріпившись у підземеллі, тривалий час боролися з ворогом.   .

35.  Самбук Р. Смерш [Текст]: трилогія / Р. Самбук. – Київ : Дніпро, 1987. – 613 с. 

Трилогію українського радянського письменника складають роман «Бронзовий чорт», «Марафон завдовжки в тиждень» та «Сейф» – про подвиги військових чекістів у роки Великої Вітчизняної війни.

36.  Сизоненко О. О. Мета [Текст] : роман / О. О.Сизоненко. – Київ : Рад. письм., 1983. – 561 с. 

«Мета» – останній роман трилогії («Степ», «Була осінь»), за яку автор був удостоєний Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1984). Крім широкої панорами життя степовиків, чи не вперше в українській літературі автор виводить постаті відомих воєначальників нашої країни. На сторінках романів зустрічаємо Г. Жукова, Б. Шапошникова, К. Рокосовського, Г. Кривоноса та інших. Виведені також образи політичних і воєнних діячів США, Англії.   

Письменник дає широку картину подій війни на різних рівнях: від кабінетів політичних діячів до життя степового села, від штабів визначних воєначальників до солдатських окопів. Художньо переконливо він показує, як в житті і справах простих людей відбилась доля всього радянського народу. 

37.  Сизоненко О. Була осінь [Текст] : роман / О. Сизоненко. – Київ: Варта, 1995.– 414 с.   

Процес становлення особистості Андрія Сіраша – головного героя цього роману – подано через зображення тяжких боїв з гітлерівцями.

38.  Слово про подвиг [Текст] : збірник / упоряд. К. П. Волинський. – Київ: Веселка, 1980. – 238 с.

До збірника увійшли оповідання, уривки з повістей і романів українських письменників О. Довженка, П. Загребельного, Ю. Збанацького про мужність і відвагу людей, виявлену в роки Великої Вітчизняної війни.

39.  Собко В. Нагольний кряж [Текст]: роман / В. Собко. – Київ: Дніпро, 1987. – 355 с.   

Це хвилююча розповідь про нескорену шахтарську дивізію в роки Великої Вітчизняної війни. Персонажі твору – мужні люди, які змінили свої відбійні молотки на багнети, а після перемоги над фашизмом стали до праці.

40.  Стаднюк І. Ф. Війна [Текст] : роман / І. Ф. Стаднюк; авториз. пер. з рос. Б. Комара. – Київ: Дніпро, 1985. – 671 с.     

Останні передвоєнні дні – липень 1941 року – такі хронологічні рамки роману Івана Стаднюка. Письменник намагається показати складність обстановки того часу, заходи по зміцненню оборонної могутності країни, передати грозову атмосферу червня 1941 року. Створюючи образи енергійного, талановитого, відважного генерал-майора Чумакова і його товаришів по зброї, автор підкреслює їх героїзм і стійкість. Події проходять на Західному фронті, в Ставці Верховного Головнокомандування, Генеральному штабі. Долі людей – від солдата до маршала – тісно переплетені в романі з долею країни.    

41.  Тютюнник Г. М. Вир [Текст] : роман / Г. М. Тютюнник ; передм. Т. М. Панасенко. – Харків : Будинок друку, 2013. – 543 с.

Герої роману, мешканці села Троянівка, мають своє уявлення про добро і зло... Коли починається Вітчизняна війна, кожен із них поводиться по-своєму, бо кожен має свою правду – хтось беззаперечно стає на бік радянської влади, хтось починає співпрацювати з  німцями, а хтось не може зрозуміти, що робити далі...

42.  Чехун В. М. Громи над Славутичем [Текст]: роман / В. М. Чехун. – Київ: Рад. письм., 1987. – 268 с.   

В основу твору покладено героїчні дії народних месників у 1942-1943 роках на тимчасово окупованій території України – київському Подніпров’ї.

43.  Яворівський В. О. Вічні Кортеліси [Текст]: повість/ В. О. Яворівський. – Київ: Молодь, 1981. – 149 с.     

Із позицій сучасності розповідає автор про страшну трагедію волинського нескореного села Кортеліси в 1942 році – протягом кількох годин фашисти та їхні прислужники, буржуазні націоналісти, розстріляли 2875 мирних жителів села, а саме воно було спалене дотла.   

20 фільмів про Другу світову війну

(Рекомендовано до перегляду

Українським інститутом національної пам’яті)

«Хайтарма» (режисер Ахтем Сейтаблаєв; Україна; 2013).

Фільм про трагічну дату в історії кримськотатарського народу – 18 травня 1944 р., початок сталінської депортації кримських татар. У центрі сюжету – льотчик, двічі герой Радянського Союзу Аметхан Султан. Прем’єра фільму відбулася у 2012 р.

Операція «Валькірія» (режисер Брайан Сінгер; США – Великобританія – Німеччина; 2008).

Фільм базується на реальних історичних подіях. Екранізується замах високопоставлених офіцерів вермахту на Гітлера.

Катинь (режисер Анджей Вайда; Польща; 2007).

Фільм «Катинь» розповідає про історію жінок – матерів, сестер, дочок масово страчених за наказом Сталіна в Катинському лісі силами НКВС офіцерів Польської Армії.

Листи з Іводзіми (режисер Клінт Іствуд; США; 2006).

Шістдесят один рік тому армія США та армія Японії зустрілися на острові Іводзіма. Через багато десятиліть потому, під шаром затверділої землі цього ж острова, було знайдено кілька сотень солдатських листів. Завдяки ним, вдалося відтворити складні людські долі, у т. ч. і долю видатного генерала, який очолював японську армію під час Другої світової війни.

Прапори наших батьків (режисер Клінт Іствуд; США; 2006).

Фільм про битву за острів Іводзіма, яка була найкровопролитнішою серед усіх сухопутних боїв на островах Тихого океану під час Другої світової війни. Події подаються з погляду американських солдат.

Чорна книга (режисер Пол Верховен; Голландія; 2006).

Гостросюжетна воєнна драма. У центрі фільму – історія єврейської дівчини, яка намагається вижити в окупованих німцями Нідерландах. Події розгортаються в останні місяці Другої світової війни.

Бункер (режисер Олівер Хіршбігель; Німеччина; 2004).

Німецько-італійсько-австрійський фільм відображає останні десять днів життя Адольфа Гітлера в Берлінському бункері, а також показує тогочасну ситуацію в Берліні. Сценарій написаний на основі мемуарних даних, свідчень очевидців та історичних досліджень. Фільм був номінований на премію «Оскар» у категорії «Найкращий іншомовний фільм».

Свої (режисер Дмитро Месхієв; Росія; 2004).

Драма про втечу з військового полону російського солдата та єврея, які були захоплені німцями в Псковській області.

Піаніст (режисер Роман Поланскі; Великобританія – Німеччина – Польща – Франція; 2002).

Фільм, що отримав «Золоту пальмову гілку» і три «Оскара», знятий за автобіографією Владислава Шпільмана. Шпільман – один з кращих піаністів Польщі 30-х рр. минулого століття, але його життя кардинально змінилося після захоплення Польщі нацистами.

Врятувати рядового Райана (режисер Стівен Спілберг; США; 1998).

Картина Стівена Спілберга оповідає про події під час Нормандській операції Другої світової війни. Фільм отримав п’ять премій «Оскар», у 2014 р. занесений до Національного реєстру США.

Тонка червона лінія (режисер Терренс Малік; США – Канада; 1998).

Воєнна драма, знята на основі однойменного роману Джеймса Джонса, розповідає вигадану історію про битву за Гуадалканал у Другій світовій війні. Номінований на «Оскара» в категорії «Найкращий фільм року».

Сталінград (режисер Джозеф Фільсмайер; Німеччина; 1993).

Один з кращих фільмів про війну і найкращий – про події навколо Сталінграду. Війна розглядається з точки зору німецьких солдат. Після того, як було втрачено майже весь особовий склад, заклик фюрера «Стояти до кінця!» набув для німецьких солдат зовсім іншого значення.

Уран (режисер Клод Беррі; Франція; 1990).

Дія фільму відбувається в невеликому французькому містечку відразу після Другої світової війни. Бої щойно відгриміли, і люди повертаються до мирного життя. Комуністи, у свою чергу, «полюють на відьом» і називають зрадником, будь-кого, хто   спілкувався з фашистами.

Вітер зі сходу (режисер Робер Енріко; Франція – Швейцарія; 1986).

Біографічна драма, в основі якої реальна історія долі генерала Смисловського, який співпрацював з нацистами і керував російською національною армією вермахту, створеною з російських емігрантів і радянських військовополонених на території Німеччини.

Штайнер: Залізний хрест (режисер Сем Пекінг; Німеччина – Великобританія; 1979).

1944 рік. Німецький Західний фронт. Німецькі солдати давно вже б’ються не за Гітлера і не за ідеї націонал-соціалізму, а лише для того, щоб врятувати своє життя...

Муссоліні. Останній акт (режисер Карло Лідзані; Італія; 1974).

Хроніка п’яти квітневих днів 1945 р. Комітет національного визволення засудив Муссоліні до страти. Той ховається від своїх переслідувачів як звичайний злодій. Він воліє краще потрапити до рук союзників, ніж зіткнутися з помстою італійських борців за свободу, які жадають його крові. Але першими його знаходять італійці...

«Тора! Тора! Тора!» (режисери: Ричард Флайшер, Киндзи Фукасаку, Тосио Масуда; США – Японія; 1970).

Оскароносний фільм достовірно відображає атаку японського флоту на Перл-Харбор 7 грудня 1941 р.

Перевірка на дорогах (режисер Олексій Герман; СРСР; 1971).

Фільм про колабораціоніста, який приєднався до радянських партизан з метою спокутувати свою провину за перехід на бік противника.

В бій ідуть одні старики (режисер Леонід Биков; СРСР; 1973).

Культовий радянський фільм оповідає про будні льотчиків-винищувачів у роки Великої Вітчизняної війни.

Документальні фільми:

Катинь. Листи з раю (режисер Богдан Коровченко; Україна; 2011);

Код секретності «18» (ТРК «Студия 1+1»; Украина; 2011);

Чорна піхота (автор Іван Кравчишин; Україна; 2010);

1377 спалених заживо (автор Іван Кравчишин; Україна; 2009);

Аджимушкай. Підземелля смерті (автор Іларіон Павлюк; режисер Олексій Лябах; Україна; 2008);

Київ. Місто зрадили (автор Андрій Цаплієнко, режисер Олег Карнасюк; Україна; 2008);

Війна без переможців (режисер Леся Литвинова, історичний консультант Анатолій Кентій; Україна; 2003);

Спогад про УПА (режисер Леонід Мужук, Мирослав Джинджиристий; Україна, 1993).

                                           Рибачук О. І. зав. відділом

                                           методико - бібліографічної діяльності 

                                           та формування фондів

Шевченко по-новому

    Шевченківські дні в 2020 році були реалізовані дещо в новому форматі. 10 березня Світловодським об’єднанням Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка спільно з централізованою бібліотечною системою та міськими закладами освіти. Захід було розпочато Державним Гімном України, бо саме 10 березня 155 років тому в місті Перемишлі він уперше був виконаний. Але й тут не обійшлося без Шевченка, бо перший друк вірша відбувся під його іменем! Але в 2020 році маємо ще один ювілей – 180 років від року, коли засіяла над нами поетична зоря нашого Пророка – побачила світ збірка його віршів "Кобзар". Державний Гімн України Актори народного аматорського театру "Амбіція" міського Палацу культури Дмитро Шкурін та Вікторія Калайко виконали картину ХХХ "Останні миті життя Шевченка" з п’єси Олександра Денисенка "Сердечний рай або Оксана". Вікторія Калайко, Дмитро Шкурін Участь у конкурсі читців взяли участь представники майже всіх шкіл міста Світловодська (крім ЗШ №9 та СЗШ №7) та Світловодського політехнічного коледжу. Цього разу під час оцінювання враховувалось і сценічність виконання твору. Переможцями стали таки представники учнівської молоді Світловодська: Аліна Невінчана (ЗШ №8, 11 клас) — І місце, Альона Заєць (СПК ЦНТУ) — ІІ місце, Єлизавета Сазонова (ЗШ №2, 11 клас) — ІІІ місце, Богдан Середенко (ЗШ №5, 10 клас) — "приз глядацьких симпатій". Середенко Богдан, Альона Заєць, Аліна Невінчана, Сергій Гайдук, Дмитро Шкурін, Єлизавета Сазонова Переможці матимуть можливість відвідати вшанування Холодноярської республіки в квітні 2020 року. Серед членів журі, крім представників бібліотеки та коледжу, були активні громадські діячі — Лідія Лаврик (літоб’єднання "Літо") та Анна Курусь (ГО "Майбутнє без ме ж"). 

Сергій Гайдук Голова Світловодського міського об’єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка 

Джерело:https://svetlovodsk.com.ua/13156-she.html? bclid=IwAR08Twr41Duy2enngt4dY3guoCjTKPqIzhvhJLstNb0xN52BKSY5E8ci2Vo

В скарбничку методиста

«Способи передачі оперативної професійної інформації засобами

 Інтернет – зв’язку».

    Формування інформаційної ресурсної бази для бібліотекарів як головних учасників та виконавців інформаційних перетворень у суспільстві є дуже важливим. А Інтернет є ідеальним середовищем для створення та розповсюдження професійно-користної інформації на основі міжбібліотечної кооперації, за допомогою бібліотекознавчих баз даних, професійних електронних журналів, дискусійних груп, он-лайнових навчальних курсів, інформаційних бібліотечних порталів, які призначені об'єднати інформацію щодо діяльності бібліотек окремого регіону, різних регіонів, систем та відомств.

Використання Інтернет змінює простір комунікації бібліотечних працівників.
    Існують різноманітні засоби для забезпечення формального та неформального спілкування - електронна пошта, списки розсилки, телеконференції.
    Ще одним прикладом використання глобальної мережі як комунікативного простору є виставлення на сайтах інформацій щодо проведення конференцій, засідань, семінарів. Розташований в мережі проект робочого документа може бути прочитаний і відредагований іншими учасниками, що дозволяє його перетворити на веб-документ та опублікувати його як он-лайнові матеріали конференції.

  Прогресивні бібліотекарі намагаються створити такі самі розмовні вузли в публічних бібліотеках. Терміни «Бібліотека WЕВ 2.0», «блог» і «блогосфера», Facebook, Twitter, Sкуре тощо давно увійшли до лексикону бібліотекарів різних країн. Сьогодні ці поняття поступово входять у життя українських бібліотекарів. Вести бібліотечний блог стає модним, престижним і ефективним.

Що таке бібліотечний блог? Бібліотечний блог - це можливість діалогу бібліотекар - читач або читач - бібліотекар, це унікальний майданчик для висловлення креативних думок бібліотекаря і нескінченний простір для творчості. Крім того, це необмежені можливості для реклами бібліотеки і популяризації читання у природному середовищі існування потенційних читачів. При цьому, якщо до бібліотечного блогу підключити Twitter, Вікіпедію та інші соціальні мережі, можна отримати унікальну медіа-платформу, яка дасть змогу не тільки донести бібліотечну інформацію до користувачів мережі Інтернет, а й налагодити двосторонній діалог.

   Іншими словами, якщо основне призначення сайту бібліотеки служити джерелом інформації, то призначення блогу - це інтерактивне спілкування бібліотекаря з читачем, колегами, зі світом. Для цього є функція «коментарі». Користувач, який прочитав цікаву та актуальну статтю/пост, може залишити свій коментар, що відображає його точку зору. У свою чергу, бібліотекар відповідає читачу і веде з ним «віртуальний» діалог. Отже, на блозі бажано розміщувати саме «інформацію для роздумів», ту, яка захопить і зачепить потенційного читача.

Серед перспективних напрямів, які наразі користуються дедалі більшим попитом, можна виокремити Sкуре.

Sкуре - це не тільки голосовий та відеозв'язок. За допомогою Sкуре можна робити багато цікавих і корисних речей.

По-перше, це безкоштовні дзвінки зі Sкуре на Sкуре. Також можна дзвонити зі Sкуре на домашній або мобільний номер, що набагато дешевше багатьох провайдерів, а це для бібліотек дуже актуально.

По-друге, можливість бачити і розмовляти з колегами, вирішувати виробничі питання в режимі онлайн-часу.

По-третє, групові дзвінки. У Sкуре можна організовувати конференції до 10-12 чоловік. У чаті обмінюватися інформацією, файлами, картинками, відео. І все це безкоштовно.

Четверте - можливість використання Sкуре через мобільний телефон, іРad.

П'яте - мобільність. Використовувати Sкуре можна з будь-якої точки світу, з будь-якого комп'ютера, просто ввівши свої пароль та логін.

    Поза конкуренцією залишається хостинг відеоматеріалів YouTube, завдяки якому можна завантажувати відеофайли, обмінюватися ними або встановлювати їх на окремі сайти.

   Можна стверджувати, що питання впровадження в бібліотечну практику сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, створення власних електронних ресурсів і визначення тенденцій їх подальшого розвитку в Україні нині є актуальним і важливим. Прикладом сучасних новаторських технологій є соціальні мережі.

Сьогодні люди йдуть на Facebook щоб обговорити своє життя і новини дня.

Популярність Instagram викликана тим, що сучасний користувач все більше перетворюється на «візуала». Ця соціальна мережа повністю задовольняє його потреби: мінімум тексту, максимум фото. Кількість підписників зростає з кожною секундою.

Twitter – це теж своєрідна відповідь на збільшення потоку інформації, який неможливо осягнути традиційними засобами. Великі за обсягом тексти перестали читатися і сприйматися. Люди виокремлюють головне, «заголовки»; інформаційна картина світу – це мільйони фактів, думок, оцінок, що протистоять одна одній.

Знайти істину в цих потоках інформації все важче. Це явище отримало назву твіттерізацією культури, воно кардинально змінило життя мільйонів людей. З книги Дмитра Чернишова «Як люди думають»: «Ще зовсім недавно домінувала постійна пам'ять. Школярі тримали в голові шматки таблиці Брадіса, фізичні константи, формули, дати подій. Зазубрювали великі обсяги тексту і сотні віршів. Зараз, коли практично будь-яка інформація знаходиться на відстані витягнутої руки, це все дуже швидко знецінюється.

У хорошому інституті ви зможете принести на іспит будь-яке джерело інформації – набагато важливіше не запам'ятати її, а вміти з нею працювати. Скорочується кількість великих текстів.

Читачеві все складніше утримувати їх у голові» .

    Сьогодні люди йдуть на Facebook щоб обговорити своє життя і новини дня.     У 2017 році кількість українців, які користуються Facebook, зросла до 43%  Це не враховуючи людей, які проглядають ФБ, не маючи свого акаунта. В Україні цьому також сприяв закон, прийнятий у 2017, про заборону російських «Однокласників» та «Вконтакте». Відтік стався на користь «Фейсбуку». 30 червня 2017 року кількість користувачів досягла 2 млрд осіб у всьому світі, в Україні – 10 млн. Звісно ж, бібліотеки не можуть залишити

поза своєю увагою такий потужний ресурс, яким сьогодні послуговуються користувачі.

Натепер оптимальним постом ще є короткий текст + кілька фото, цей стандарт найкраще забезпечує саме Facebook, тому сьогодні він є прийнятною соціальною мережею для просування бібліотеки. Майбутнє, з його збільшенням інформаційного потоку в геометричній прогресії, – за синтезом Instagram і Twitter: 1 фото+1коротке речення.

  Сьогодні основне призначення веб-ресурсу бібліотеки – слугувати джерелом інформації, а призначення соціальної мережі – інтерактивне спілкування бібліотекаря з читачами та колегами. Зазвичай Facebook і сайт взаємодіють: ФБ перенаправляє для більш

детальної інформації на сайт, а сайт має кнопки посилань на ФБ.

Новини сайту таким чином представлені на ФБ, але в більш скороченому вигляді, а також додаються повідомлення, які не були відображені на сайті.

Робота з ФБ полягає не тільки в оперативному розміщенні новин, а й в постійній підтримці зв’язку з користувачами. Оперативні відповіді формують привабливий образ співробітників бібліотеки як професіоналів своєї справи. Соціальні мережі стають платформою для організації та обговорення бібліотечних проектів. Розміщуючи контент в ФБ, потрібно аналізувати статистику. Так, за останні роки значно зросла кількість користувачів, які заходять на сторінки з мобільних пристроїв. Існує суттєва різниця між ними та тими, хто заходить із ПК: з комп’ютера заходять один раз і на триваліший час (проглянути стрічку новин, роздивитися фото, профілі друзів, написати пост), мобільний користувач – до 30 разів у день на декілька хвилин (перевірити повідомлення, поставити like, прочитати заголовки). Все це слід враховувати і знати на яку аудиторію орієнтована конкретна бібліотека.

  В умовах постійного зростання загального обсягу інформації існує реальна небезпека інформаційного перевантаження психіки людини. Тому створювати контент, який би це враховував – ще одне завдання адміністратора сторінок. Чому саме твій пост мають прочитати? Чим саме ти можеш зацікавити?

– Інформацією якої більше ніде не знайдеш,

– унікальними фото,

– оперативними відповідями на коментарі,

– згадкою про відомих особистостей,

– корисними порадами тощо.

Основним недоліком мереж є відсутність або низький рівень цензури в публікаціях, через що на сайт можуть потрапити некоректні, образливі висловлювання . Отже, адміністратор має постійно контролювати зміст власної сторінки.

Соцмережа для бібліотеки – це:

– додатковий ресурс для бібліотеки;

– платформа для реалізації бібліотечних проектів;

– можливість заявити про себе;

– можливість безпосередньо спілкуватися з колегами, читачами, дізнаватися про їх думку, побажання, зауваження;

– можливість інформувати про діяльність бібліотеки;

– інструмент маркетингових досліджень .

Як же залучити читача на свою соціальну платформу, щоб він побачив той спектр послуг, який пропонує бібліотека на своїй сторінці? Є багато різних способів. Для прикладу можна взяти досвід американських бібліотек. Так, Нью-Йоркська публічна бібліотека протягом кількох років аналізу зауважила: єдине, що незмінно приваблює аудиторію – це висловлювання відомих та впливових людей. На цьому й була побудована маркетингова кампанія, завдяки якій число відвідувачів збільшилося на 35 %.

«Google дасть вам 100 тисяч відповідей, бібліотекар дасть одну правильну»

Ніл Гейман

Іншим прикладом може слугувати публічна бібліотека Чикаго, що відродила «серіальне читання». Кожного понеділка публікувалася наступна частина роману, який неможливо було прочитати більше ніде, крім їхньої сторінки. Університетські бібліотеки теж можуть скористатися цим методом, викладаючи будь-яку цікаву статтю частинами в різні дні, для «вироблення звички» у користувача заходити саме на цю сторінку.

Як бачимо, присутність бібліотеки в соцмедіа – не данина моді, а необхідність викликана бурхливим розвитком сучасного інформаційно-комунікаційного простору. Саме завдяки соцмережам бібліотека публікує новини, комунікує з читачами, поширює фото- та відеоматеріали

   Таким чином, забезпечення більш широкого використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій у бібліотеках дасть їм змогу підвищити суспільний статус, розширити свої функції як за рахунок забезпечення доступу до інформації, так і організації віртуального спілкування читачів у світовому інформаційному просторі.

Варто зауважити, що веб-технології та електронні комунікації лише тоді щось значать, коли використовується їх змістовна сторона і, у кінцевому підсумку, користувачі мають шанс і можливість використовувати отриману інформацію у своєму повсякденному житті.

                          Матеріал узагальнила провідний методист ЦМБ

                                                                                   Підгірна Н. В. 

Масниця іде, млинці та мед несе

Під таким гаслом пройшло свято Масниці в Центральній міській бібліотеці.

Цікаві розповіді про походження свята, його святкування, традиційні страви почули відвідувачі бібліотеки.

Між іншим, бібліотекар Дуканіч Н.І., зазначила, що Масниця – одне з найдавніших слов’янських свят.

Це смачне і неймовірно ситне свято триває цілий тиждень.  Кожен день цього тижня має певні особливості та цікаві звичаї.

Почуте, звичайно, було цікавим, але ж млинці…

Спокушаючи учасників бібліотечного засідання, Діканіч Н.І. організувала справжній майстер-клас «Перший млинець – не комом!». Якими тільки млинцями не ласували гості, яких тільки не спекли гарні господині! З сиром, з родзинками, з м’ясом, з грибами, з горіхами…

Свято вдалося веселим, з жартами та добрим гумором, красивим і ситним, багатим на позитивні емоції.

Ознайомитися зі звичаями святкування Масниці та численними рецептами приготування млинців відвідувачі бібліотеки змогли завдяки виставці «Масниця іде - весну веде!»

                                                             

                                              Марина Ливада, завідуюча відділом     

                                                                          обслуговування ЦМБ.

ІІ ЕТАП (МІСЬКИЙ) ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ "КНИГОМАНІЯ 2020"

   27 лютого в Світловодській бібліотеці – філії №8 відбувся другий етап (міський) щорічного  Всеукраїнського конкурсу  дитячого  читання «Книгоманія»,  головною метою якого є заохочення дітей до систематичного читання та  формування духовної  культури молодого покоління.   Головним координатором проведення конкурсу дитячого читання «Книгоманія – 2020» на всеукраїнському рівні є громадська організація «Форум видавців». 

      Цього року найкращих читачів обирали   серед учнів 6 та 7-х класів всіх шкіл міста. Однією з головних умов конкурсу залишалося читання дітьми літератури з позашкільної програми, ведення читацьких щоденників та представлення   улюбленої книжки, яку можна порекомендувати своїм ровесникам. На міському етапі «Книгоманії» усі учасники конкурсу  активно і творчо продемонстрували ерудицію та знання літератури у  різних  конкурсних змаганнях: «Літературний конкурс», «Моя улюблена книга», «Книги Всеволода Нестайка», «Бібліотечний тест», а також мали можливість отримати додаткові бали за читацькі щоденники. На усіх учасників цього етапу конкурсу чекали  нагороди, солодкі подарунки та приємні сюрпризи, серед яких зустріч зі спеціальною запрошеною гостею –керівником літературної   спілки  письменників Світловодщини «Літо», поетом і   дитячою письменницею,   Лідією Андріївною Лаврик яка, до речі, була і в журі конкурсу. Також допомогали обрати кращого читача міста і наступні члени журі:    координатор конкурсу по місту Підгірна Н.В.-методист Світловодської ЦМБС, Величко В.С. – методист управління освіти, Рибачук О. І.  – бібліограф Світловодської ЦМБС, Попічко О.В. – депутат міської ради.

     Популярність конкурсу в місті ще раз доводить, що інтерес до книги та читання, особливо сучасної літератури,  у дітей не згасає, адже до його проведення у цьому році, долучились   124 юних читачів бібліотек з  5 шкільних та 6 бібліотек міста.       Серед конкурсантів журі обрало Суперчитачку міста. Нею стала Голишева Катерина - учениця 7 класу ЗОШ№7.  Суперчитачом  міста став Сичевський Ярослав  - учень  6 класу гімназії №4.  Переможці отримали Дтипломи Суперчитача міста та цінні подарунки.  Переможці отримали Сертифікати  Суперчитача міста та цінні подарунки.

         Саме на цих двох переможців від нашого міста чекає третій, обласний етап конкурсу, а можливо й  подорож до Львова – Міста літератури ЮНЕСКО, зустрічі з улюбленими авторами дитячих книжок та ровесниками-книгоманами, урочиста церемонія нагородження Суперчитачів зі всієї України, цікаві пригоди на Дитячому форумі та Фестивалі дитячого читання «Книгоманія», який відбувся 24 – 26  квітня у Львові, можливість здобути перемогу не завдяки особливим талантам і здібностям, а тільки завдяки систематичному читанню, що підсилює в дітях почуття власної вартості, Щасти Вам, друзі!!!

                                                                 Дзиґар Олена, провідний бібліотекар  

                                                                 бібліотеки – філії №8