Анна Київська : Поема Валентини Григорівни Павленко про Українську Королеву Франції

    Українська історія багата на постаті, які вплинули не лише на розвиток своєї землі, а й залишили помітний слід у європейській культурі. Однією з таких постатей є Анна Ярославна — донька князя Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції. В її особі відбувся унікальний зв'язок між Київською Руссю та середньовічною Європою, і саме їй присвячена поема  поетеси зі Світловодська, члена літературного об'єднання "Літо"  -   Валентини Григорівни Павленко. Зустріч з Валентиною Григорівною та презентація її поеми відбулася у  бібліотеці-філії №8 комунального закладу «Світловодська міська централізована бібліотечна система». На заході була присутня начальник управління культури і туризму Світловодської міської ради Тетяна Головачова, яка всебічно підтримує творчих людей нашого   міста і тим самим сприяє культурному збагаченню, інноваціям та  особистісному розвитку.

  У своїй поемі Валентина Григорівна Павленко розкриває образ Анни Київської як символ мудрості, дипломатії та стійкості. Через поетичне слово вона показує Анну як неординарну жінку, яка не тільки посіла трон однієї з найвпливовіших європейських держав, але й зуміла стати важливим голосом у тогочасному суспільстві.

   Мова, яку використовує автор, емоційна й багатогранна, що дозволяє глибше відчути атмосферу епохи та внутрішній світ героїні. В поемі відчувається повага Валентини Григорівни до Анни, яка в її баченні втілює споконвічні національні ідеали — мудрість, духовність, красу  і вірність своїй землі.

    Павленко не тільки зображує історичну постать, а й створює художній образ, близький українському читачеві. Сильна, впевнена та водночас ніжна і мудра, Анна виступає своєрідним символом зв'язку між Україною і Європою.

   Поема  про Анну Ярославну   актуальна для сучасних читачів, адже показує, що Україна завжди була частиною європейської історії. Через образ Анни автор запрошує нас згадати та усвідомити глибокий культурний спадок, який українці можуть і повинні пишатися.

  Прослухавши цю поему, ми краще усвідомлюємо, що нація, яка пам’ятає своїх героїв, має майбутнє. Валентина Григорівна своєю поемою відроджує ім’я Анни Київської, яке стає натхненням для українців у боротьбі за визнання, культурну ідентичність і місце у світовій історії.

   Таким чином, поема Валентини Григорівни про Анну Київську — це не лише поетичний твір, а й культурний міст між минулим і сьогоденням, що об’єднує українців у гордості за свою країну та її вплив на світову культуру.

 Дуже хочеться щоб  рукопис, перетворився в книгу якомога швидше, щоб більше читачів доторкнулися до історії.